Європі загрожує новий стрибок цін на їжу через дефіцит добрив: як це вплине на Україну

Порушення поставок через Ормузьку протоку вже б'є по енергоносіях і добривах, а наступним етапом може стати подорожчання продуктів у ЄС. Для України це ризик дорожчого агровиробництва, а для мільйонів українців у Європі – нового тиску на сімейні бюджети. Європейський продовольчий ринок входить у нову зону ризику через війну в Ірані та перебої в районі Ормузької протоки.

За оцінкою UNCTAD, конфлікт порушує потоки енергоносіїв і добрив, а це вже підвищує витрати на виробництво, транспортування та майбутні врожаї. Через Ормузьку протоку проходять значні обсяги нафти, скрапленого газу й добрив, а після ескалації судноплавство в регіоні різко скоротилося. Головна проблема для фермерів – не лише дорожча логістика, а й ціна природного газу.

Газ є ключовою сировиною для виробництва азотних добрив, зокрема сечовини та аміаку. Коли газ дорожчає або поставки стають нестабільними, виробники добрив підіймають ціни, а фермери або платять більше, або зменшують використання добрив. У другому випадку це може вдарити по врожайності вже в наступних аграрних циклах.

Politico пише, що європейські фермери зіткнулися з новим стрибком цін на добрива саме в період, коли витрати на агровиробництво вже залишаються високими. Це створює відкладений ризик для споживачів: якщо фермери платитимуть більше за добрива, енергію та логістику, частина цих витрат може перейти в ціни на продукти в супермаркетах протягом наступних місяців. Для ЄС цей шок накладається на вже наявну проблему залежності від імпортних добрив.

Рада ЄС у 2025 році схвалила нові тарифи на частину аграрної продукції та азотних добрив із Росії та Білорусі, щоб зменшити залежність від цих постачань і скоротити доходи Росії для фінансування війни проти України. У 2023 році добрива, на які поширювалися нові заходи, становили понад чверть імпорту ЄС у цьому секторі – близько 3,6 млн тонн на €1,28 млрд. Тому для європейських фермерів формується подвійний тиск: з одного боку – дорожча енергія та перебої в глобальній торгівлі через Близький Схід, з іншого – поступове скорочення залежності від російських і білоруських добрив.

У короткостроковій перспективі це може підвищити витрати аграріїв, а в середньостроковій – відбитися на цінах на хліб, молочну продукцію, м'ясо, овочі та інші базові товари. Для українців, які живуть у Європі, це означає ризик нового подорожчання продуктового кошика саме в тих країнах, де перебуває найбільше вимушених переселенців. За даними Eurostat, на кінець лютого 2026 року в ЄС було 4,40 млн людей з України під тимчасовим захистом.

Найбільше – у Німеччині, Польщі та Чехії. Саме ці домогосподарства особливо відчутно реагують на ціни на базові продукти, оренду, транспорт і комунальні витрати. Для України наслідки також можуть бути непрямими, але суттєвими.

Дорожчі добрива у Європі та світі піднімають собівартість агровиробництва, посилюють конкуренцію за ресурси й можуть впливати на маржинальність українських аграріїв. Якщо глобальні ціни на добрива залишаться високими, частина виробників може економити на внесенні, що створює ризики для врожайності та експортної виручки в наступних сезонах. IFPRI зазначає, що підвищення цін на добрива й енергію погіршує співвідношення між витратами фермерів і цінами на аграрну продукцію.

Це зазвичай знижує використання добрив і може призвести до скорочення виробництва, хоча ефект не завжди проявляється одразу. Найбільший ризик виникає, якщо дорогими довго залишаються саме азотні добрива, потрібні для культур із високою потребою в азоті. Поки що це не означає миттєвого різкого стрибка цін у супермаркетах.

Частина витрат уже закладена у поточний сезон, а великі торговельні мережі й уряди можуть певний час стримувати удар. Але якщо конфлікт навколо Ормузької протоки затягнеться, "добривна бомба" може перейти з ринку аграрних ресурсів у рахунки споживачів – через дорожчі продукти, транспорт і енергію. За матеріалами: Politico, UNCTAD, Council of the EU, Eurostat, IFPRI