Війна з Іраном загрожує постачанню чипів: під ударом матеріали для AI-процесорів і пам’яті
Блокада Ормузької протоки й перебої з поставками нафтохімічної сировини можуть вдарити по глобальному виробництву напівпровідників. Ризик поки не зупиняє заводи, але вже зміщує увагу ринку з нафти на гелій, нафту, фотолітографічні матеріали та енергетичні витрати для виробників чипів. Bloomberg пише, що наступною жертвою війни з Іраном можуть стати ланцюги постачання чипів: ключове питання для компаній – чи вистачить їм запасів, щоб пережити блокаду.
Найвразливішими є не лише самі мікросхеми, а матеріали, без яких неможливе їх виробництво: зокрема PGMEA, спеціальний розчинник для фотолітографії, пов'язаний із нафтохімічним ланцюгом через нафту. Проблема вже проявилася в Японії, яка є одним із ключових постачальників фотоматеріалів для світової напівпровідникової індустрії. За даними The Elec, японські компанії, що постачають такі матеріали Samsung Electronics і SK hynix, включають Shin-Etsu Chemical, Tokyo Ohka Kogyo, JSR, Fujifilm і Nissan Chemical.
Видання повідомляє, що Японія отримує з Близького Сходу понад 40% імпорту нафти, а після блокування Ормузької протоки шість із 12 японських нафтокрекінгових центрів скоротили виробництво. Це вдарило по виробництву PGME і PGMEA, які використовуються у фотолітографії. Для Південної Кореї ризик особливо чутливий, бо країна забезпечує близько двох третин світового виробництва чипів пам'яті.
Reuters повідомляло, що південнокорейська напівпровідникова галузь занепокоєна можливими перебоями з матеріалами з Близького Сходу, зокрема гелієм. Він потрібен для управління теплом у виробництві чипів і наразі не має повноцінних замінників. Водночас SK hynix заявила, що має диверсифіковані ланцюги постачання й достатні запаси гелію, тому не очікує впливу на операційну діяльність; Samsung від коментарів відмовилася.
Тайванська TSMC також визнає ризики, але не очікує короткострокового удару по виробництву. Компанія, яка є найбільшим контрактним виробником чипів у світі та ключовим постачальником Apple і Nvidia, повідомила про рекордний квартальний прибуток на тлі попиту на AI-чипи. Водночас її фінансовий директор Венделл Хуан заявив, що війна з Іраном може тиснути на маржинальність через зростання витрат, але компанія має страхові запаси, зокрема гелію, і не очікує негайного впливу на операції.
Ормузька протока залишається критичною не лише для нафти, а й для газу. За даними Міжнародного енергетичного агентства, у 2025 році через неї проходило майже 15 млн барелів сирої нафти на добу, або близько 34% світової торгівлі нафтою. Через протоку також проходило понад 112 млрд кубометрів LNG – майже 20% світової торгівлі скрапленим газом.
Для чипмейкерів це важливо, бо виробництво напівпровідників потребує стабільної електроенергії, охолодження, промислових газів і нафтохімічних матеріалів. Найближчий ризик для ринку – не миттєва зупинка заводів, а подорожчання і затримки у вузьких місцях ланцюга: спеціальні гази, розчинники, фотоматеріали, транспортування й електроенергія. Це накладається на вже високий попит з боку AI-інфраструктури, дата-центрів, виробників серверів, смартфонів, автомобілів і оборонної електроніки.
Для України та Європи такий сценарій означає потенційно дорожчі закупівлі електроніки, компонентів для дронів, серверного обладнання та систем зв'язку саме тоді, коли технологічна інфраструктура стала частиною безпеки. За матеріалами: Bloomberg, The Elec, Reuters, AP, IEA
