Як Китай взяв на озброєння штучний інтелект

В економічному мейнстрімі з часів Другої світової війни панувала думка, що вільна міжнародна торгівля — це інструмент поширення ліберальних інститутів і демократії (крім багатьох інших позитивів). І хоча твердження такого характеру зазвичай не сприймаються як істина в останній інстанції, для їх спростування потрібні конкретні наукові результати. Нещодавно вони прийшли зі світу передових технологій.
Учені з Массачусетського технологічного інституту (MIT), Гарвардського університету та Лондонської школи економіки (LSE) дослідили експорт Китаю в розрізі продукції штучного інтелекту (ШІ), а саме – технології розпізнавання облич. Як виявилося, у світі її залюбки купують… автократи всіх мастей.
Робота Мартіна Берая (Martin Beraja), Ендрю Као (Andrew Kao), Девіда Янґа (David Y. Yang) та Ноама Юхтмана (Noam Yuchtman) засвідчує, що експорт Китаєм технології, яка використовується для державного нагляду, може посилити автократії в усьому світі.

Китайська ставка
Автори виходять з економічних основ: Китай має порівняльну перевагу в галузі штучного інтелекту для спостереження (розпізнавання облич), а тому виграє у цьому сегменті міжнародної торгівлі принаймні в 2008-2021 рр. — періоді, який досліджувався. Інша справа, що результати цього процесу виходять за межі економічних інтересів та необнадійливі для світової демократії.
Порівняльну перевагу КНР в цьому сегменті вчені пояснюють кількома фактами: китайські експортери отримують вигоду від попиту уряду на ШІ, а також від доступу до великих державних баз даних і сильної промислової політики.
Зокрема, потреба китайського уряду в нагляді та політичному контролі призводить до збільшення пропозиції відповідних розробок і як наслідок — зростання експорту ШІ, отже, внутрішній попит з боку держави формує порівняльну перевагу у міжнародній торгівлі. Це внесок в інституційну теорію, яка зазвичай зосереджується на інших факторах — захисті прав власності, забезпеченні виконання контрактів або верховенстві права в ширшому розумінні.
Важливо, що саме ШІ для спостереження вигідно виділяється в експортних показниках Китаю, навіть порівняно з іншими високими технологіями. Тобто це означає, що Пекін робить ставку саме на цей сегмент.
"Наприклад, ми спостерігаємо 250 китайських експортних угод з розпізнавання облич, що є найбільшим показником серед усіх країн (США на другому місці з 215 угодами). У жодній іншій передовій технології Китай не демонструє такого експортного домінування", — зазначають дослідники, які опрацювали 1636 угод на постачання відповідних технологій з 36 країн-експортерів до 136 країн-імпортерів.

Роль покупця
Той факт, що автократії та слабкі демократії значно частіше імпортують з Китаю технології спостережного ШІ, теж засвідчує аналіз міжнародних транзакцій. На такі країни припадає 44% експортних угод з Китаєм, що майже вдвічі більше ніж із США.
На мапах нижче показано експорт технологій штучного інтелекту для стеження з Китаю (панель A) та США (панель B). Більша товщина стрілок символізує більшу кількість угод, а колір — політичну характеристику країн-імпортерів (синій вказує на зрілу демократію, червоний — на автократію або слабку демократію).
Експорт ШІ для стеження з Китаю і США
Ще один цікавий факт: автократії та слабкі демократії з більшою ймовірністю імпортують китайську технологію ШІ для спостереження саме в ті роки, коли в їхніх країнах відбуваються політичні негаразди. Точніше, вони це роблять у відповідь на внутрішні заворушення. Для порівняння: таких закономірностей не виявлено у зрілих демократіях.
"Ці результати свідчать про особливу цінність китайської технології ШІ для спостереження в умовах певних політичних режимів і за конкретних політичних обставин", — констатують західні дослідники.

Вони також задокументували, що в автократіях та слабких демократіях, які імпортували китайський ШІ для спостереження на фоні внутрішніх заворушень, значно погіршилася ситуація з виборчими інституціями. Тобто там менша ймовірність побачити неупереджене ЗМІ чи опозиційну партію у виборчих бюлетенях. Такої тенденції на фоні імпорту китайського ШІ не прослідковується у зрілих демократіях.
"Цей висновок дозволяє припустити, що в рамках узгоджених зусиль автократій і слабких демократій, спрямованих на посилення політичного контролю, вони звертаються саме до китайської технології розпізнавання облич, яка була розроблена там для досягнення подібних цілей", — вважають учені.

Отже, маємо вагоме свідчення, що торговельна інтеграція може посилювати автократичні режими замість того, щоб сприяти поширенню демократії у світі, як вважалося тривалий час. Чому?

Логічна відповідь така. Ще півстоліття тому провідними інноваторами та експортерами передових технологій були зрілі демократії. Але світ змінився. Постав Китай як технологічний гігант. А деякі високотехнологічні продукти стали в пригоді тим, хто прагне поширити державний нагляд. Тож у контексті XXI ст. все залежить від того, хто і за яких обставин імпортує технології.
Модель контролю
На запитання "Що робити?" автори дослідження дають лише загальні відповіді.
"Можливість негативних зовнішніх ефектів на глобальному рівні (як-от втрата громадянських свобод і політичних прав), пов'язаних з торгівлею ШІ, має стати предметом політичних дискусій щодо міжнародних стандартів розвитку ШІ і торгівлі ним", — йдеться у висновках до статті.

На думку західних вчених, модель регулювання ШІ можна взяти з напрацьованих правил торгівлі іншими товарами з глобальними зовнішніми ефектами. Йдеться про способи контролю за торгівлею продукцією подвійного (військово-цивільного) призначення, товарами, виробленими з використанням неприйнятних ресурсів (наприклад дитячої праці) або товарами, що негативно впливають на довкілля в процесі їх виробництва або споживання.