Офіцера ЗСУ на Рівненщині визнали винним у недбалому оформленні журналів обліку

Костопільський райсуд Рівненщини розглядав справу щодо неналежного оформлення службової документації начальником зв’язку одного з батальйонів.У матеріалах справи зазначається, що старший лейтенант Ігор П. 10 липня 2024 року розпочав виконувати обов'язки помічника начальника штабу – начальника зв’язку одного з піхотних батальйонів 156-ої окремої механізованої бригади.У січні 2025 році у батальйоні провели перевірку, якою виявлено, що службова документація підрозділу перебуває у незадовільному стані.Які недоліки виявили:в журналах обліку особового складу рот батальйону частково відсутні поіменні списки особового складу;відсутні відомості про початок і закінчення журналів;журнали обліку особового складу не прошиті та не пронумеровані;у списках особового складу виявлено чимало виправлень та помилок;журнали бойової підготовки батальйону належним чином не заповнені.Зазначається, що наслідками недбалого ставлення офіцера до своїх обов’язків стало те, що батальйон зіткнувся з такою проблемою як СЗЧ – солдати почали тікати з батальйону, про що стало відомо командуванню бригади.Командування вважає, що бездіяльність Ігоря П. є нічим іншим як недбалим ставленням до військової служби. Тому щодо офіцера 6 січня 2025 року було складено протокол за ч. 2 ст. 172-15 (недбале ставлення до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду) Кодексу про адміністративні правопорушення.Офіцер пояснив, що виконання обов’язків помічника начальника штабу – начальника зв’язку батальйону, він приступив у липні минулого року. Ще тоді він виявив, що в питаннях обліку особового складу батальйону накопичилися проблеми – списки військовослужбовців містили неточності, а самостійно усунути всі виявлення порушення він не зміг, оскільки просто не мав такої можливості, хоча й намагався виправити ситуацію.Суд врахував, що Ігор П. раніше не притягався до відповідальності, а також усвідомлює свою провину.Відтак, 15 січня 2025 року Костопільський райсуд Рівненщини хоча й визнав старшого лейтенанта винним у недбалому ставленні до військової служби, однак обмежився усним зауваженням, після чого закрив провадження у справі.