Замість долара — золото та інфраструктура: як найбагатші родини скорочують залежність від валюти США

Family offices, які управляють капіталом найбагатших родин світу, переглядають інвестиційні стратегії через геополітичну напругу, борги держав і слабший долар. Вони не виходять із ринків, але частіше шукають захист у диверсифікації, золоті, інфраструктурі та активах поза доларом. Супербагаті родини дедалі активніше перебудовують портфелі на тлі війни на Близькому Сході, зростання геополітичних ризиків і сумнівів щодо довгострокової ролі долара.

Про це пишуть Handelsblatt і Barron's із посиланням на дані UBS. За даними Barron's, 60% опитаних family offices планують змінити стратегічний розподіл активів. Роком раніше таких було 35%.

Це означає, що дедалі більше приватних інвестиційних структур найбагатших родин не обмежуються короткостроковими реакціями на ринок, а переглядають саму архітектуру портфелів. Family offices – це приватні структури, які управляють капіталом заможних родин, інвестують у цінні папери, нерухомість, бізнеси, фонди, інфраструктуру та інші активи. За даними UBS Global Family Office Report 2025, у дослідженні банку брали участь 317 таких офісів із середнім сімейним статком $2,7 млрд.

Головна зміна – обережніше ставлення до ризику концентрації. Частина family offices зменшує залежність від активів, номінованих у доларах, особливо в Європі та Азії. Причина – не тільки короткострокове ослаблення американської валюти, а й побоювання щодо держборгу США, санкційної політики, геополітичної фрагментації та можливого довшого періоду високої волатильності.

На цьому тлі зростає інтерес до золота, інфраструктури та окремих ринків, що розвиваються. Такі активи не гарантують захисту від усіх ризиків, але дають родинам ширший набір інструментів, якщо долар, американські активи або глобальна торгівля стають менш передбачуваними. UBS у своєму звіті також зазначає, що для family offices ключовими ризиками стали глобальна торгова війна, геополітичний конфлікт, рецесія та боргова криза.

Для захисту портфелів вони частіше використовують активне управління, відбір керуючих, hedge funds і дорогоцінні метали. Водночас це не означає відмову від зростання. Частина капіталу і далі спрямовується в акції розвинених ринків, приватний борг, технології, штучний інтелект і охорону здоров'я.

Але логіка змінилася: супербагаті родини намагаються не лише заробити на наступному тренді, а й зберегти капітал у разі нового шоку. Війна на Близькому Сході посилила ці побоювання через ризики для енергетичних маршрутів, цін на нафту, інфляції та ставок центробанків. Якщо конфлікт затягується або зачіпає ключові транспортні артерії, інвестори отримують не локальну кризу, а ризик для всієї світової економіки.

Для України ця тенденція важлива як сигнал поведінки великих грошей. Коли найбагатші родини світу скорочують валютну та географічну концентрацію, це впливає на попит на долар, золото, інфраструктурні активи, ринки, що розвиваються, і загальну ціну ризику для країн, які залежать від зовнішнього капіталу. Для приватних інвесторів пряме копіювання стратегій family offices недоречне: їхні портфелі значно більші, довші за горизонтом і мають доступ до закритих інструментів.

Але загальний висновок зрозумілий: у період воєн, боргових ризиків і валютної турбулентності ключовим стає не один "правильний" актив, а диверсифікація й контроль над ризиками. За матеріалами: Handelsblatt, Barron's, UBS