Фон дер Ляйен зіткнулася з опором країн ЄС щодо вступу України
Бачення Урсулою фон дер Ляйен значно розширеного Європейського союзу, до якого увійшла б і Україна, зіткнулося з серйозною перешкодою: багато нинішніх членів ЄС не хочуть навіть обговорювати це. Як повідомляють Politico дев'ять дипломатів і чиновників ЄС, небажання в низці європейських столиць пов'язане відразу з кількома факторами: страхом піграти популістам, ризиком кошмарних національних референдумів щодо вступу кожної нової країни, а також колективною травмою від досвіду взаємодії з Угорщиною після її вступу в 2004 році. З моменту приєднання Хорватії в 2013 році до ЄС не вступила жодна нова країна.
Питання про прийняття нових членів, або «розширення», як це називають в ЄС, — процес, який активно просуває голова Єврокомісії фон дер Ляйен, — мало стати однією з тем саміту ЄС в Нікосії на Кіпрі в кінці цього місяця. Але, як зазначив один із високопосадовців ЄС, який бере участь у підготовці, тепер це питання, швидше за все, взагалі не буде включено до порядку денного, що свідчить про неоднозначне ставлення лідерів.«Розширення має залишатися суворим і ґрунтованим на заслугах, щоб зберегти його успішність і довіру до нього», — заявив Politico міністр-делегат Франції з європейських справ Бенжамен Аддад. Основна стурбованість урядів полягає в страху перед політичними наслідками для будь-якого лідера, який винесе тему нових членів ЄС до національної дискусії, повідомили троє дипломатів і один високопосадовець ЄС, залучені до процесу розширення.
Як і іншим співрозмовникам цього матеріалу, їм було надано анонімність, оскільки переговори значною мірою носять конфіденційний характер. У європейських столицях побоюються повторення дискусії про «польського сантехніка», яка охопила багато країн ЄС перед вступом Польщі в 2004 році, коли деякі політики стверджували, що дешева польська робоча сила витіснить високооплачуваних працівників у Західній Європі.«Ті ж самі напівпопулістські, напівксенофобські аргументи, які ми чули про поляків, ми, ймовірно, почуємо і про українців, і про будь-якого іншого кандидата, — сказав дипломат з однієї з країн ЄС середнього розміру. — Хто всі ці люди? Що вони будуть робити в нашому клубі?
Чи не прийдуть вони відбирати в нас робочі місця?»Відсутність бажанняЦі побоювання особливо сильні у Франції, де за законом необхідно проводити референдум щодо вступу будь-якого нового члена. Голосування щодо України зокрема могло б зіграти на руку кампанії лідера правопопулістського «Національного об'єднання» Жордана Барделла, який, згідно з опитуваннями, перемагає в першому турі президентських виборів 2027 року, випереджаючи правоцентриста Едуара Філіппа. Але Франція в цьому не єдина.
За словами дипломатів ЄС, Німеччина, Нідерланди та Італія також наполягають на тому, що складний і тривалий «ґрунтований на заслугах» процес вступу має дотримуватися без винятків з геополітичних причин, навіть якщо вони розуміють, чому такі країни, як Україна та Молдова, прагнуть потрапити до ЄС якомога швидше.«Звичайно, ми не хочемо послаблювати [президента України Володимира] Зеленського… але переважна більшість країн-членів зараз не відчувають жодного бажання вести цю дискусію», — заявив високопосадовий дипломат однієї з великих європейських країн. Перемога Петера Мад'яра на виборах в Угорщині в неділю, що поклала край 16-річному правлінню Віктора Орбана, відродила надії на те, що Будапешт може пом'якшити свою давню опозицію вступу України до ЄС. Однак, схоже, Мад'яр має намір дотримуватися позиції свого попередника: під час марафонської прес-конференції в понеділок він заявив, що не хоче «прискореного» прийняття Києва.
Ще одна часто згадувана причина побоювань — досвід ЄС з Угорщиною як з обструкціоністським партнером. Ця країна, яка в 2004 році увійшла до ЄС у складі групи з 10 держав, переважно з колишнього комуністичного Сходу, неодноразово піддавалася звинуваченням у обмеженні демократії за прем'єр-міністра Орбана, який також підтримував зв'язки з Росією та блокував європейську підтримку України. Прийняття нових членів створює ризик появи в ЄС інших «троянських коней», які зможуть використовувати право вето.
Саме тому Єврокомісія хоче зробити процес розширення «захищеним від угорського сценарію» — наприклад, позбавляючи нових членів права вето на кілька років після вступу. З огляду на настрої в ключових столицях ЄС, фон дер Ляйен у понеділок, після поразки Орбана, заявила, що підтримує відмову від принципу одностайності в Європейському союзі, який, крім іншого, дозволяє одній країні блокувати перспективи вступу будь-якого кандидата. АгресивністьОднак навіть Чорногорія, яка виконала майже всі кроки, необхідні для вступу до ЄС, стикається з тим, що країни союзу не готові узгодити наступний етап — мандат на початок підготовки договору про приєднання.«Це все ще перебуває на стадії переговорів», — сказав перший дипломат ЄС.
Троє чорногорських чиновників, яким надали анонімність через чутливість теми, висловили розчарування відсутністю прогресу, вказавши на Францію як на ймовірну перешкоду. Французькі чиновники відкинули ці звинувачення, заявивши, що Париж не єдиний у своїх побоюваннях і виступає за ширшу дискусію про розширення. Цей глухий кут створює проблеми і для України, яка розглядає членство в ЄС як гарантію безпеки від майбутньої російської агресії.
Можлива мирна угода з Росією може включати перспективу вступу до ЄС вже в 2027 році як стимул для українських виборців. Але країни ЄС заперечили проти ідеї прийняти Україну вже наступного року: на початку березня на вечері посли різко виступили проти радикального підходу до вступу, який дозволив би прискорити терміни членства. Головні прихильники України, включаючи Швецію та Данію, тепер домагаються завершення переговорів до кінця наступного року.
Однак початок роботи над договором про приєднання вимагатиме схвалення великих країн ЄС, а це дуже непросте завдання.«Ми поки що до цього не дійшли», — сказав високопосадовець ЄС. Джерело: Politico.
