Німеччина хоче захистити допомогу Україні від політичних змін у Франції
Німеччина домагається узгодження довгострокового фінансування України до президентських виборів у Франції навесні 2027 року. У Берліні побоюються, що можливий прихід до влади Марін Ле Пен, яка обіцяє припинити фінансову підтримку Києва, може ускладнити ухвалення нових європейських програм допомоги. Про це 18 листопада повідомляють Politico і The Wall Street Journal.
Європейські лідери прагнуть прискорити переговори про фінансування України та наступний семирічний бюджет Євросоюзу. Канцлер Німеччини Фрідріх Мерц виступає за те, щоб усі 27 держав ЄС взяли на себе зобов'язання щодо подальшої підтримки Києва. Берлін також пропонує змінити механізм ухвалення рішень про фінансування України, перейшовши від принципу одностайності до голосування кваліфікованою більшістю.
Це дозволило б зменшити залежність нових програм допомоги від позиції окремих урядів. Ще 6 листопада Мерц направив голові Європейської ради Антоніу Кошта листа, в якому пов'язав узгодження бюджету ЄС на 2028–2034 роки з готовністю всіх держав брати участь у фінансуванні України. Канцлер попередив, що Німеччина може не підтримати новий бюджет, якщо окремі країни продовжать відмовлятися від фінансових зобов'язань.
Додатковим фактором стали майбутні президентські вибори у Франції, перший тур яких відбудеться у квітні 2027 року. Лідер партії «Національне об'єднання» Марін Ле Пен заявила, що в разі обрання припинить надання Україні нової фінансової допомоги, включаючи участь Франції в майбутніх європейських програмах кредитування. При цьому після зустрічі з українським послом Вадимом Омельченком 16 листопада Ле Пен уточнила, що має намір виконати вже взяті зобов'язання Парижа.
Зокрема, вона не планує переглядати узгоджений раніше кредит Євросоюзу на 90 млрд євро. Однак нових фінансових зобов'язань Франція під її керівництвом брати не буде. Ле Пен пояснює таку позицію станом державних фінансів.
Франція є другим найбільшим чистим платником до бюджету Євросоюзу. За даними Le Monde, на Париж припадає близько 18% європейських фінансових зобов'язань за програмами підтримки України. Тому можлива відмова Франції від участі в нових механізмах фінансування мала б значно серйозніші наслідки, ніж аналогічна позиція невеликих держав ЄС.
На цьому тлі європейські лідери хочуть завершити узгодження наступного довгострокового бюджету до кінця 2026 року. Його загальний обсяг може сягнути 2 трлн євро, а період дії охопить 2028–2034 роки. У первинних пропозиціях Єврокомісії також передбачена можливість виділення Україні до 100 млрд євро в рамках майбутнього бюджетного циклу.
Одночасно Брюссель намагається закрити фінансові потреби Києва на 2027 рік. За оцінкою Єврокомісії, Україні знадобиться додатково близько 70 млрд євро. З цієї суми 45 млрд євро пропонується залучити через новий кредитний механізм ЄС, представлений 18 листопада.
Однак домовленості поки немає. Угорщина, Словаччина, Чехія та Болгарія виступили проти додаткових фінансових зобов'язань. Німеччина наполягає на рівномірному розподілі витрат, тоді як окремі уряди вважають такий підхід неприйнятним.
За інформацією The Wall Street Journal, Євросоюз розраховує узгодити основні фінансові рішення до завершення року. Президент Франції Еммануель Макрон раніше називав середину січня 2027 року крайнім терміном для досягнення домовленості щодо фінансування України. Головна складність полягає в тому, що затвердження довгострокового бюджету ЄС вимагає одностайності.
Якщо домовленості не буде досягнуто до зміни політичного керівництва у Франції, новий уряд зможе використати право вето. У такому разі Євросоюзу, можливо, доведеться тимчасово продовжувати чинні бюджетні параметри замість переходу до нової семирічної програми. Запропоновані Німеччиною зміни поки що залишаються предметом переговорів.
Остаточного рішення про перехід до голосування кваліфікованою більшістю з питань української допомоги немає, як і затвердженої угоди про фінансування Києва після 2027 року.
