Між Україною та Польщею виникло нове загострення через УПА: Варшава готує обмеження для депутата
У відносинах України та Польщі виникло нове дипломатичне загострення після рішення Львівської обласної ради проголосити 2027 рік роком Української повстанської армії та Романа Шухевича. Варшава розкритикувала ініціативу, а міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський підписав подання про внесення одного з її авторів до переліку осіб, небажаних на території країни. Це відбулося лише через кілька днів після того, як президент України Володимир Зеленський заявив про покращення відносин із Польщею після попереднього конфлікту навколо вшанування УПА.
Про нові дії польської влади повідомляють RMF24 та польські ЗМІ. Сікорський 21 жовтня повідомив, що підписав подання про внесення депутата Львівської обласної ради Святослава Шеремети до переліку осіб, перебування яких у Польщі є небажаним. Відповідну заяву міністр оприлюднив у соціальній мережі X.
Він пояснив своє рішення участю Шеремети в ініціативі щодо проголошення 2027 року роком Романа Шухевича, головного командира УПА. Сікорський також висунув звинувачення щодо історичної діяльності Шеремети, зокрема його участі в реконструкціях, пов'язаних із дивізією СС "Галичина". Ці твердження є частиною позиції польського міністра.
Водночас підписання подання ще не означає, що депутату вже офіційно заборонили в'їзд до Польщі. Інформації про завершення відповідної процедури наразі немає. Туск попередив про наслідки для УкраїниПрем'єр-міністр Польщі Дональд Туск також розкритикував рішення львівських депутатів, заявивши, що воно шкодить інтересам України та створює проблеми для польсько-української співпраці.
За словами глави уряду, він раніше обговорював із Зеленським чутливі питання історичної пам'яті та попереджав, що подібні ініціативи ускладнюють роботу політикам, які підтримують Україну. При цьому Туск уточнив, що президент України не несе безпосередньої відповідальності за рішення Львівської обласної ради. Польський прем'єр окремо попередив, що такі суперечки можуть використовувати противники вступу України до Європейського Союзу.
На його думку, рішення львівських депутатів створює для них додатковий аргумент у політичних дискусіях. Туск також зазначив, що останнім часом доклав значних зусиль до відновлення польсько-українських відносин після попередньої кризи. За його словами, Зеленський також працював над нормалізацією співпраці, а нова суперечка може поставити ці зусилля під загрозу.
У Польщі заявили про обіцянку команди ЗеленськогоНа тлі загострення заступник міністра закордонних справ Польщі Марцін Босацький повідомив, що Варшава нібито отримала запевнення від найближчого оточення українського президента щодо подальшої долі рішення Львівської облради. За інформацією Польського агентства преси, Босацький заявив, що представники команди Зеленського пообіцяли не допустити набрання чинності рішенням про вшанування УПА та Шухевича. Польський дипломат охарактеризував ініціативу як провокаційну та висловив сподівання, що українська сторона виконає свої запевнення.
Він також повідомив, що ввечері 20 жовтня інформація про відповідне рішення зникла із сайту львівської влади. Водночас офіційного підтвердження такої домовленості з боку Офісу президента України наразі немає. Повідомлення про ухвалення рішень залишалося доступним у пошуковій видачі на сайті Львівської обласної ради.
Офіційне скасування рішення також не підтверджене. Яке рішення ухвалила Львівська облрада20 жовтня депутати Львівської обласної ради проголосили 2027 рік роком Романа Шухевича, Української повстанської армії та Олега Ольжича. Ініціативу обґрунтували необхідністю вшанування діячів українського визвольного руху.
Святослав Шеремета, який очолює профільну комісію облради, пояснював, що рішення дозволить підготувати відповідні пам'ятні заходи. Для польської сторони постать Шухевича та історія УПА залишаються особливо чутливими через масові вбивства польського цивільного населення на Волині та в Галичині під час Другої світової війни. Польща кваліфікує ці злочини як геноцид.
В українській історичній пам'яті УПА також пов'язана з боротьбою за незалежність і опором радянській владі. Відмінності в оцінюванні діяльності організації неодноразово спричиняли політичні суперечки між Києвом та Варшавою. Нове загострення після заяв про покращення відносинНинішня суперечка виникла невдовзі після подолання попередньої дипломатичної кризи, яка розпочалася наприкінці травня через присвоєння одному з українських військових підрозділів найменування "Героїв УПА".
Тоді ситуація призвела до обміну різкими заявами між українськими та польськими посадовцями. Президент Польщі Кароль Навроцький навіть ухвалив рішення позбавити Зеленського ордена Білого Орла. На тлі цієї суперечки Зеленський перестав використовувати польський аеропорт Жешув-Ясьонка для більшості закордонних поїздок, натомість обираючи маршрути через Молдову або Румунію.
Однак 14 жовтня український президент уперше після загострення знову вирушив у закордонне відрядження через Жешув, що стало помітним сигналом нормалізації відносин. А вже 17 жовтня Зеленський публічно заявив, що відносини України та Польщі справді покращилися. Він подякував польському уряду, Туску та польському суспільству за підтримку України.
Таким чином, нова суперечка навколо УПА виникла менш ніж за тиждень після заяв про відновлення довіри між Києвом і Варшавою. Польща залишається одним із ключових партнерів України у військовій допомозі, міжнародній логістиці, торгівлі та взаємодії з Європейським Союзом. Однак наразі немає підтвердження, що нове дипломатичне загострення призвело до обмеження цієї співпраці або зміни умов транзиту через польську територію.
Подальший розвиток ситуації залежатиме, зокрема, від офіційної реакції української влади, рішення Львівської облради та завершення польської процедури щодо Святослава Шеремети. За матеріалами: RMF24, RMF24, Радослава Сікорського, 21.10.2026, PAP
