Кремль розраховує на падіння підтримки України в Європі та готує ескалацію – WP

Кремль розраховує, що внутрішні політичні та економічні проблеми в європейських країнах у найближчі місяці послаблять їхню готовність підтримувати Україну. На цьому тлі Москва не демонструє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог і натомість посилює військовий та гібридний тиск. Про це пише The Washington Post з посиланням на російських і європейських посадовців та аналітиків.

За оцінкою співрозмовників видання, Владімір Путін виходить із того, що Росія має перевагу у війні на виснаження не лише проти України, а й проти Європи. Після того як адміністрація президента США Дональда Трампа відмовилася домагатися нового фінансування Києва через Конгрес, саме європейські держави Кремль дедалі більше розглядає як головну зовнішню перешкоду для досягнення своїх цілей у війні. Один із російських посадовців заявив WP, що Москва має намір рухатися шляхом подальшої ескалації, щоб стримувати Європу, і паралельно продовжувати удари по Україні, використовуючи обмежені можливості української протиракетної оборони.

За його словами, спроби відновити мирні переговори зараз фактично не просуваються. Видання зазначає, що Путін не виявляє готовності відмовитися від своїх максималістських вимог в обмін на мирну угоду. У Москві розраховують, що внутрішні проблеми європейських держав поступово змінять політичну ситуацію.

Серед них WP називає бюджетні труднощі та протести у Франції, політичні проблеми в Німеччині й енергетичну кризу, яка посилює тиск на європейські уряди. Російський опозиціонер Михайло Ходорковський вважає, що Кремль очікує істотного погіршення ситуації для прихильників України в Європі до наступного літа. Саме такий розрахунок, на його думку, дає Москві додаткову мотивацію продовжувати атаки.

Окремою частиною російської стратегії співрозмовники WP називають удари по українській цивільній та енергетичній інфраструктурі. Їхньою метою вони вважають максимальне погіршення умов життя в Україні взимку та збільшення тиску на державу й населення. Паралельно Росія посилює те, що європейські посадовці називають гібридною війною проти країн Європи.

Йдеться про дезінформаційні кампанії, кібератаки, диверсії та інші операції, які, за оцінкою європейських урядів і спецслужб, мають посіяти нестабільність і підірвати підтримку України. Напередодні керівники німецьких спецслужб також публічно попередили про посилення російського тиску. Як повідомив Бундестаг, глава Федеральної розвідувальної служби Німеччини (BND) Мартін Єґер заявив, що прогнозоване раніше загострення ситуації вже повністю настало, а Росія одночасно ескалює війну проти України та збільшує тиск на Європу й Німеччину.

За його словами, Москва уважно стежить за реакцією європейських держав, а будь-які прояви вагань можуть підштовхувати її до подальшого посилення тиску. Керівники німецьких спецслужб назвали Росію найсерйознішою актуальною загрозою безпеці Німеччини та заявили про конкретні гібридні атаки проти країни. Ще одним інструментом тиску залишається ядерна риторика.

Минулого тижня Москва заявила, що готова використати весь доступний арсенал, включно з ядерною зброєю, у разі спроби НАТО заблокувати Калінінградську область. НАТО у відповідь назвало такі заяви безвідповідальною ядерною риторикою. Водночас ставка Кремля на затяжне протистояння робиться на тлі погіршення стану самої російської економіки.

WP зазначає, що санкції та воєнні витрати посилюють бюджетні проблеми Росії, а проєкт федерального бюджету передбачає нове підвищення податків і рекордні видатки на військові потреби. Однак, за словами російського чиновника, з яким спілкувалося видання, у Кремлі вважають, що економічна система поки здатна витримувати навантаження. Тому Москва робить ставку на стратегічне очікування – сподіваючись, що політична та економічна витривалість європейських прихильників України вичерпається раніше.

Таким чином, нинішня стратегія Кремля, за оцінкою співрозмовників The Washington Post, полягає не у швидкому пошуку компромісу, а у продовженні війни на виснаження: посиленні ударів по Україні, тиску на її систему протиповітряної оборони та одночасному створенні політичних і безпекових проблем для європейських союзників Києва. За матеріалами: The Washington Post, Бундестаг