США та Україна уклали першу угоду фонду з критичних мінералів

Спільний американо-український Інвестиційний фонд відновлення уклав першу угоду у сфері критичних мінералів. Близько $30 млн спрямують у спільну інвестиційну платформу з українською BGV Group, яка фінансуватиме ранні стадії гірничодобувних проєктів в Україні. Про це повідомляє Reuters з посиланням на керівника інвестиційного напряму Міжнародної фінансової корпорації розвитку США (DFC) Конора Коулмана.

Платформа спочатку зосередиться на проєктах, пов'язаних з рідкісноземельними елементами, ураном, берилієм та цирконієм. Усі ці види сировини входять до американського переліку критично важливих мінералів. BGV Group Management була заснована Геннадієм Буткевичем, співвласником мережі АТБ.

Компанія вже розвиває в Україні проєкти у сфері графіту, берилію, урану, цирконію та рідкісноземельних елементів. За даними самої BGV, за останні десять років група інвестувала понад $125 млн у видобувну галузь. Ще навесні компанія передала американо-українському фонду документи по одному зі своїх проєктів критичної сировини для розгляду можливості фінансування.

Перша мінеральна угода стала частиною одразу кількох нових інвестицій фонду. За словами Коулмана, загальна вартість проєктів у його портфелі тепер становить близько $70 млн. Фонд одночасно підтримує проєкти, спрямовані на підвищення стійкості української енергетики перед черговим опалювальним сезоном.

Один з них пов'язаний із системами накопичення електроенергії. DFC раніше схвалила фінансування проєкту ДТЕК з експлуатації акумуляторних систем зберігання енергії загальною потужністю 200 МВт та ємністю 400 МВт·год. Об'єкти здатні протягом двох годин забезпечувати електроенергією близько 600 тисяч домогосподарств.

Згідно з DFC, системи розташовані на шести майданчиках і використовують технології американської компанії Fluence. Вони призначені у тому числі для стабілізації частоти та балансування енергосистеми після пошкоджень і різких змін навантаження. Фонд також отримає частку в платформі комбінованого виробництва електричної та теплової енергії.

Вона повинна розвивати мережу децентралізованих енергетичних хабів, які зможуть відновлювати подачу електрики та тепла після російських атак на великі об'єкти інфраструктури. Загалом з моменту початку роботи американо-український фонд уклав уже шість інвестиційних угод. Його першою інвестицією в березні став український виробник технологій зв'язку та навігації Sine Engineering.

Тепер фонд уперше безпосередньо зайшов у сектор критичних мінералів, який спочатку був одним із ключових напрямів угоди між Києвом і Вашингтоном. Інвестиційний фонд відновлення був створений у рамках угоди України та США про надра, підписаної у квітні 2025 року. Він має інвестувати в критичні мінерали, енергетику, інфраструктуру, телекомунікації, високі технології та інші стратегічні галузі.

Для Києва фонд розглядається як інструмент зниження інвестиційних ризиків та залучення приватного іноземного капіталу в проєкти, які в умовах війни було б значно складніше профінансувати виключно за рахунок комерційного ринку. У DFC також заявили, що шукають додатковий капітал для розширення можливостей фонду та збільшення кількості проєктів в Україні.