Співзасновник “Нової пошти” Поперешнюк прогнозує подорожчання посилок і колапс на митниці через скасування пільги

Співзасновник "Нової пошти" Володимир Поперешнюк розкритикував рішення Верховної Ради підтримати у першому читанні запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро. За його оцінкою, нові правила призведуть до подорожчання закордонних покупок, збільшення термінів доставки та додаткового навантаження на митницю."Співчуваю всім, бо від оподаткування посилок постраждає практично кожен", – написав Поперешнюк після голосування парламенту. Він вважає, що вартість посилок і строки доставки зростуть, а українцям доведеться витрачати більше на імпортні товари, для частини яких немає повноцінної альтернативи на внутрішньому ринку.

За його словами, це також вдарить по українському ритейлу, оскільки у споживачів залишатиметься менше коштів на інші покупки. Окремо співзасновник "Нової пошти" попередив про ризики для логістики. На його думку, нова система може збільшити навантаження на митницю "у десятки, а може і сотні разів", що здатне призвести до затримок не лише у поштових операторів, а й в інших перевізників.

Поперешнюк також припустив, що ускладнення легального імпорту може стимулювати контрабанду.16 вересня Верховна Рада підтримала у першому читанні пакет законопроєктів, необхідних для зміни оподаткування міжнародних відправлень. За податковий законопроєкт №16051-1 проголосували 273 депутати, за пов'язаний із ним митний №15460 – 267. Податковий законопроєкт передбачає скасування нинішньої пільги з ПДВ для дистанційних покупок із-за кордону вартістю до 150 євро.

Для таких товарів пропонується стягувати 20% ПДВ із повної вартості покупки – фактично з першого євро. Податок має нараховуватися під час оформлення покупки, а перераховувати його до українського бюджету повинен маркетплейс. Водночас поріг у 150 євро для ввізного мита пропонується зберегти.

Також не змінюється пільга для некомерційних відправлень вартістю до 45 євро, які одна фізична особа безоплатно надсилає іншій. Наразі нові правила ще не набули чинності: обидва законопроєкти ухвалені лише за основу і мають пройти друге читання та остаточне голосування. У запропонованій редакції основні зміни мають почати діяти не раніше 1 липня 2027 року та після підтвердження готовності необхідних державних ІТ-систем.

За матеріалами: Володимир Поперешнюк, Верховна Рада