Морська блокада створила для української металургії важчу кризу, ніж у 2022 році
Фактичне призупинення морських перевезень може завдати українській металургії сильнішого удару, ніж блокада портів у 2022 році. Виробництво залізорудної продукції може скоротитися на 35%, а щомісячні втрати галузі – сягнути $150-200 млн. Такі оцінки навів головний аналітик GMK Center Андрій Тарасенко.
За його словами, нинішня ситуація відрізняється від початку повномасштабної війни поєднанням проблем із морською логістикою, новими торговельними обмеженнями ЄС, дією CBAM і подорожчанням сировини. Морський коридор залишається основним каналом збуту для української металургії та гірничорудного сектору. У першому півріччі 2026 року через нього відправляли близько 50% українського експорту сталі, 95% експорту чавуну та половину експорту залізної руди.
Європейський ринок уже не компенсує втрату моря У 2022 році Євросоюз скасував мита та частину торговельних бар'єрів для українських товарів. Це дозволило підприємствам частково переорієнтувати експорт на європейський ринок після блокування морських портів. Однак із 1 липня 2026 року в ЄС почав діяти новий режим тарифних квот на імпорт сталі.
За оцінкою GMK Center, через ці обмеження постачання української сталі до країн Євросоюзу може скоротитися приблизно на 60% порівняно з 2025 роком. Додаткові ризики виникли для експорту сталевих напівфабрикатів, які переважно постачали морем до Болгарії, Румунії, Туреччини, Італії та Іспанії. У першому півріччі обсяг таких перевезень становив близько 520 тис. тонн.
Формально напівфабрикати не підпадають під нові квоти ЄС, однак їхнє перевезення сухопутними маршрутами економічно невигідне через низьку маржинальність і витрати, пов'язані з механізмом вуглецевого коригування CBAM. У GMK Center допускають, що річний випуск у цьому сегменті може зменшитися ще приблизно на 1 млн тонн. Залізорудні підприємства можуть зупинити потужності Найвразливішим залишається гірничорудний сектор.
У 2022 році підприємства могли перевозити продукцію через європейські порти завдяки високим світовим цінам на залізну руду – близько $120 за тонну. Наразі ціни опустилися нижче $98 за тонну, тому дорожчий маршрут через порти ЄС може не окупитися. Через це частину залізорудних потужностей, імовірно, доведеться вивести в простій, а виробництво може скоротитися на 35% порівняно з показниками першого півріччя 2026 року.
Подорожчає імпортне вугілля Проблеми виникають не лише з експортом, а й із постачанням сировини. Після втрати Покровської вугільної групи українські металургійні заводи залежать від імпортного вугілля, близько 70% якого надходить зі США та Австралії. Без можливості прямого морського постачання вантажі доведеться направляти до європейських портів, а потім перевозити в Україну залізницею.
Такий маршрут може бути вдвічі дорожчим і збільшити кінцеву вартість вугілля приблизно на 15%. Зупинка морських перевезень може вплинути й на внутрішній ринок. Через порти Україна імпортувала прокат із покриттям із Туреччини, товстий лист, фасонний прокат та іншу продукцію, яку українські підприємства не виготовляють.
Частина цих товарів може подорожчати або тимчасово зникнути з ринку. У GMK Center оцінюють прямі втрати української металургії через скорочення експорту в $150-200 млн щомісяця. Ця сума не враховує подорожчання логістики й сировини, збільшення витрат на виробництво та можливі зупинки підприємств.
Раніше Kurs писав про тимчасове припинення заходів суден до українських портів і про нові обмеження ЄС на імпорт сталі. За матеріалами: GMK Center
