Втричі більше за офіційні цифри: Китай агресивно й приховано скуповує золото на позабіржовому ринку

Пекін накопичує золоті резерви значно агресивніше, ніж готовий визнати публічно. За оцінками аналітиків Goldman Sachs, реальні обсяги придбаного Китаєм дорогоцінного металу можуть більш ніж утричі перевищувати дані, які щомісяця публікує Народний банк країни. Розрив між офіційною статистикою та реальним рухом злитків на ринку досяг рекордних значень.

Це означає, що один із головних факторів, які підтримують високі світові ціни на золото, довгий час недооцінювався інвесторами. Статистика проти реальності (січень–травень 2026): Офіційно: Народний банк Китаю відзвітував про закупівлю близько 25 тонн за перші п'ять місяців року (з них близько 10 тонн у травні). Оцінка ринку: Закупівлі державних структур на позабіржовому ринку оцінюються приблизно в 80 тонн (з них 48 тонн лише за травень).

Загальний запас: Офіційно заявлені резерви становлять 2332 тонни (близько 9% від усіх міжнародних резервів КНР), однак фактична цифра може бути суттєво вищою. Як 50 тонн золота стають «невидимими»Приховувати такі обсяги покупок дозволяє структура світового ринку. Офіційна статистика регулятора враховує лише те золото, яке вже зараховане на прямий баланс центрального банку.

Проте Пекін діє складніше. Державні структури масово скуповують метал через банки-посередники та спеціальні урядові рахунки. Основна частина цих угод проходить на непрозорому лондонському позабіржовому ринку (OTC).

На цьому майданчику публічно не розкриваються ні сторони угоди, ні кінцевий бенефіціар. Аналітики Goldman Sachs обчислюють цей прихований попит за непрямими ознаками: рухом великих стандартних злитків, даними афінажних заводів та змінами торгових потоків. Мотив Пекіна: страховка на випадок санкційОфіційні закупівлі золота в Китаї тривають уже 20 місяців поспіль, і експерти пов'язують цей марафон з геополітикою.

Прецедент із заморожуванням міжнародних активів Росії показав, що валютні резерви та державні облігації в доларах або євро можуть бути заблоковані одним кліком. Фізичне золото, яке фізично завезене і зберігається в сховищах усередині Китаю, не залежить від західних платіжних систем, не несе ризику дефолту емітента і захищене від прямих санкцій. Для Пекіна переведення частини доларових доходів у злитки — це купівля фінансової безпеки.

Що прихований попит означає для ринкуДля глобального ринку дорогоцінних металів непрозорість китайських закупівель змінює правила гри. Центральні банки, на відміну від приватних трейдерів, не спекулюють. Вони скуповують фізичний метал і «заморожують» його в резервах на роки, вимиваючи доступну пропозицію.

Цей постійний, хоча й прихований, пилосос створює жорстку підтримку цінам. Навіть коли приватні інвестори починають розпродувати золоті фонди на тлі високих процентних ставок у США, державний попит Китаю абсорбує ці обсяги, не даючи котируванням обвалитися. Разом з тим, секретність ускладнює прогнозування.

Трейдери на біржах не бачать, у який момент Китай активно купує, а на якому ціновому рівні вирішує взяти паузу. Зрозуміло лише одне: Пекін вважає, що 9% золота в структурі його резервів — це занадто мало, і має ресурси, щоб скуповувати метал тоннами, залишаючись у тіні. За матеріалами: Всесвітня рада із золота (World Gold Council), Crypto Briefing, звіти Goldman Sachs.