Зеленський обговорює проведення виборів восени, його рейтинг зростає
За даними "Української правди", у команді президента Володимира Зеленського після зростання його рейтингу всерйоз обговорювали можливість президентських виборів наприкінці осені 2026 року. Одним із ключових питань стало те, чи може Кирило Буданов не бути конкурентом Зеленського на майбутніх виборах. Розмова відбулася в середині червня на одній із державних резиденцій біля Києва.
У ній брали участь Зеленський, Кирило Буданов, Давид Арахамія, Олег Татаров і Рустем Умєров. Головним приводом для обговорення стали результати закритих соціологічних досліджень за червень, які, за даними УП, показали для чинного президента несподівано позитивну динаміку. Співрозмовники видання стверджують, що після тривалого зниження підтримка Зеленського почала стабільно зростати.
За однією з версій закритого опитування, яке, за даними УП, було зроблене на замовлення Банкової, у першому турі Зеленський мав би близько 34% підтримки. Кирило Буданов у цьому моделюванні отримував приблизно 12%. Водночас моделювання другого туру не гарантує Зеленському легкої перемоги.
У парі з Будановим чинний президент, за даними УП, перемагає лише в межах статистичної похибки – приблизно 34% проти 32%. Саме тому, як пише видання, зустріч була не лише розмовою про самі вибори. Одним із практичних завдань було зрозуміти, чи бачить Буданов для себе політичну конфігурацію, за якої він не стане конкурентом Зеленського на президентських перегонах.
Усередині владної команди є група, яка вважає оптимальним сценарій, за якого Зеленський переобирається на другий строк, а Буданов після парламентських виборів міг би очолити Верховну Раду. Така модель, за задумом її прихильників, дала б Буданову можливість поступово посилювати власні політичні позиції вже в новому парламенті. Чи пропонували Буданову саме таку конфігурацію безпосередньо під час зустрічі, УП достеменно не відомо.
Так само невідомо, яку відповідь він дав. Співрозмовники видання стверджують, що Буданов уникає прямих відповідей на питання про політичні перспективи й залишає собі простір для маневру. У команді президента виходять із того, що після наступних виборів Зеленський навряд чи матиме монобільшість у парламенті.
Тому президент у разі переобрання буде змушений більше зосередитися на конституційних повноваженнях – міжнародній політиці, війні та безпеці. Один зі співрозмовників видання пояснював логіку влади тим, що Зеленський має залишатися людиною, яка може "вибивати" із західних партнерів обіцяні Україні ресурси. На Банковій побоюються, що з новим президентом частина партнерів може спробувати переглянути або відкласти свої зобов'язання.
Водночас сам сценарій виборів наприкінці осені залишається політично і юридично складним. Під час дії воєнного стану вибори в Україні не проводяться, тому для запуску кампанії потрібні окремі рішення щодо правового режиму, безпеки голосування, участі військових, переселенців і виборців за кордоном. Можливе повернення до виборчого процесу означало б перезапуск балансу влади після кількох років війни в Україні, нову конфігурацію парламенту, інший формат переговорів із партнерами та потенційний вплив на фінансування оборони й міжнародну допомогу.
За матеріалами: Українська правда, ЦВК
