Штрафи до €50 000: у Німеччині криптобіржі зобов’язали розкрити дані клієнтів

З 2026 року криптосервіси в ЄС мають збирати дані про операції користувачів і передавати їх податковим органам. У Німеччині за порушення нових правил провайдерам загрожують штрафи до 50 000 євро. У Німеччині набирають чинності нові правила податкової прозорості для ринку криптоактивів.

Вони впроваджують європейську директиву DAC8, яка поширює автоматичний обмін податковою інформацією на операції з криптовалютами та іншими цифровими активами. Правила стосуються не лише класичних криптобірж. Під звітність можуть потрапляти торговельні платформи, брокери, посередники, провайдери гаманців, кастодіальні сервіси, платіжні компанії та інші постачальники криптопослуг, якщо вони обслуговують клієнтів з ЄС.

З 1 січня 2026 року такі компанії мають почати збирати інформацію про користувачів-резидентів ЄС та їхні операції. Йдеться про ідентифікаційні дані клієнта, його податкову резидентність, а також агреговані дані щодо купівлі, продажу, обміну й переказів криптоактивів. Перший звітний період охоплює 2026 рік.

За даними Єврокомісії, інформація має бути передана податковим органам у 2027 році, після чого країни ЄС автоматично обмінюватимуться цими даними між собою. Для користувачів це означає, що операції з криптоактивами стають значно видимішими для податкових служб. Якщо людина живе в Німеччині або іншій країні ЄС і користується криптобіржею, її операції можуть бути передані до податкового органу країни податкової резидентності.

Особливо це важливо для українців, які перебувають у Німеччині чи інших країнах ЄС і мають статус податкових резидентів там. Продаж криптовалюти, обмін одних токенів на інші, виведення коштів у фіат або використання криптоактивів як платіжного засобу можуть мати податкові наслідки залежно від місцевих правил. У Німеччині за порушення нових обов'язків для криптопровайдерів передбачені штрафи.

За окремі порушення закону про податкову прозорість криптоактивів сума може сягати 50 000 євро. Водночас ці санкції спрямовані насамперед на компанії, які повинні збирати, перевіряти та передавати дані, а не автоматично на кожного користувача. Для власників криптоактивів головний практичний висновок – варто зберігати історію операцій, документи про купівлю й продаж, дані про перекази та звіти з бірж.

Якщо податкова отримає інформацію від провайдера, користувачеві може знадобитися пояснити походження активів, прибуток або збиток від операцій. Єврокомісія пояснює запровадження DAC8 боротьбою з ухиленням від оподаткування та необхідністю закрити прогалину, яка виникла через транскордонний характер крипторинку. Для інвесторів це фактично означає кінець періоду, коли операції на криптобіржах можна було вважати малопомітними для податкових служб.

За матеріалами: Handelsblatt, Європейська комісія, KPMG