Пастка у 5G-мережах: антидроновий щит Німеччини під питанням через китайське обладнання

Rheinmetall і Deutsche Telekom хочуть створити систему захисту міст та критичної інфраструктури від дронів, але в Німеччині виникли питання до телекомунікаційної частини проєкту: частина мереж Telekom досі пов'язана з обладнанням Huawei. Німецький антидроновий проєкт Rheinmetall і Deutsche Telekom зіткнувся з новим політичним ризиком. Як пише WirtschaftsWoche, видання групи Handelsblatt Media Group, у Німеччині побоюються, що система, яка має захищати критичну інфраструктуру від дронів і саботажу, може залежати від мобільної інфраструктури з китайськими компонентами.

Rheinmetall і Telekom оголосили про співпрацю 11 травня. Компанії заявили, що хочуть розробити багаторівневий захист для міст, промислових об'єктів та іншої критичної інфраструктури. Rheinmetall має забезпечити компетенції у сфері сенсорів, обробки даних і засобів протидії, а Telekom – зв'язок, хмарні сервіси та аналіз даних.

У компаніях пояснюють, що загроза дронів стає дедалі більш цифровою. Тому для їхнього виявлення потрібні не лише радари чи засоби ураження, а й мережі зв'язку, сенсори, кіберзахист і швидка обробка інформації. Саме ця частина і стала предметом занепокоєння.

За даними WirtschaftsWoche, значна частина антенних майданчиків Deutsche Telekom у Німеччині оснащена обладнанням Huawei. Якщо мобільна мережа має використовуватися як елемент виявлення дронів або передачі даних від сенсорів, постає питання, наскільки така архітектура є безпечною для проєкту подвійного призначення. Проблема не лише в дронах.

Німеччина вже вирішила поступово прибирати критичні компоненти Huawei і ZTE зі своїх 5G-мереж: з ядра мереж – до кінця 2026 року, з критичних систем доступу й транспортних мереж – до кінця 2029 року. Однак цей процес ще не завершений. Deutsche Telekom у своїй заяві наголошує, що нинішні рішення для виявлення дронів передусім спираються на пасивні радіочастотні сенсори.

Вони не випромінюють активний сигнал і можуть встановлюватися на мобільних вежах, не заважаючи роботі зв'язку. За оцінкою компанії, такі RF-сенсори дають змогу бачити понад 90% дронів у нижньому повітряному просторі. Окремий виклик – дрони, які керуються не звичайним радіоканалом, а через мобільні мережі.

Telekom разом з Університетом Бундесверу в Гамбурзі досліджує, як сама 5G-мережа може стати "великим сенсором" і виявляти підозрілі зміни в трафіку, пов'язані з керуванням дронами. У компанії уточнюють, що дослідницька мережа на кампусі університету побудована на обладнанні Ericsson. Для України ця дискусія має практичне значення.

Повномасштабна війна показала, що захист енергетики, портів, складів, логістики, промислових майданчиків і міст від дронів стає окремим ринком безпеки. Але німецький кейс показує іншу сторону цього ринку: антидронова система залежить не лише від "заліза" Rheinmetall, а й від того, наскільки захищеною та політично прийнятною є телекомунікаційна інфраструктура. Для європейських урядів це означає, що оборонні та цивільні мережі безпеки дедалі частіше будуть перевіряти не тільки за ефективністю, а й за походженням компонентів.

Для бізнесу – що участь у ринку захисту критичної інфраструктури вимагатиме відповідності не лише технічним, а й геополітичним критеріям. По матеріалах: WirtschaftsWoche, Rheinmetall, МВС Німеччини