Сінгапур наростив закупівлі мазуту в РФ через перебої у постачані з Близького Сходу
Азійський паливний хаб збільшує імпорт російського мазуту на тлі перебоїв у постачанні через Ормузьку протоку. Для Москви це означає додатковий канал збуту енергоносіїв, а для ринку – сигнал, що близькосхідна криза вже змінює глобальні маршрути пального. Сінгапур різко збільшив закупівлі російського мазуту після того, як війна на Близькому Сході обмежила постачання з регіону.
За даними Financial Times, імпорт російського палива до найбільшого у світі центру морського бункерування зріс у березні та квітні, оскільки трейдери шукали заміну близькосхідним вантажам. Схожий тренд фіксують і на ширшому азійському ринку. Business Times із посиланням на судноплавні дані писала, що Азія у березні могла імпортувати рекордний обсяг російського мазуту після послаблення санкційного режиму США для частини вантажів, які вже перебували в морі.
Очікуваний обсяг поставок оцінювався у понад 3 млн тонн, або близько 614,5 тис. барелів на добу. Причина – дефіцит альтернативного палива після збоїв у Перській затоці. Війна навколо Ірану зупинила або ускладнила частину постачань через Ормузьку протоку, а окремі нафтопереробні потужності в регіоні скоротили роботу.
Це підштовхнуло азійських покупців шукати заміну на ринку, де російське паливо часто продається з дисконтом. Для Сінгапуру мазут має особливе значення, оскільки країна є ключовим центром торгівлі, зберігання, змішування та заправки суднового палива. Через це зміна джерел постачання в Сінгапурі швидко впливає на ціни бункерного пального для судноплавства в Азії.
Російський мазут уже раніше став важливою частиною азійських паливних потоків після запровадження західних санкцій проти Москви. S&P Global писала, що розвантаження російського мазуту в Сінгапурі у 2025 році сягнуло рекордного рівня з початку відстеження таких даних у 2016 році. Для України ця історія важлива з двох причин.
По-перше, вона показує, як енергетична криза на Близькому Сході може опосередковано підтримувати російський експорт, навіть попри санкції. По-друге, подорожчання морського пального підвищує витрати глобальної логістики, що може відбиватися на цінах імпортних товарів, аграрної торгівлі та фрахті. Якщо перебої в Ормузькій протоці затягнуться, азійські покупці можуть і далі нарощувати закупівлі альтернативного палива, включно з російським.
Це створює складну ситуацію для Заходу: стабілізація ринку пального може фактично збільшувати попит на російські нафтопродукти, тоді як посилення обмежень ризикує ще більше підняти ціни. За матеріалами: Financial Times, Business Times, S&P Global
