Досвід України змусив НАТО переглянути підхід до повітряного спостереження та ППО
Досвід війни в Україні та конфлікту навколо Ірану змусив НАТО терміново переосмислити підхід до повітряного спостереження та ППО. В альянсі визнають, що стара модель, заснована на дорогих і вразливих платформах, гірше підходить для «війни вартості», де ключовим стає співвідношення ціни перехоплення та ціни атаки. Про це Breaking Defense заявив верховний головнокомандувач НАТО з трансформації адмірал П'єр Ванд'є.
На його думку, альянс тепер переоцінює весь ланцюжок — від моніторингу повітряного простору і систем управління до засобів ППО, оскільки в затяжній війні критичним стає не лише кількість ракет, а й здатність дешево, швидко і масово виявляти та уражати цілі. Ключовим елементом цієї перебудови в НАТО називають програму Allied Federated Surveillance & Control, яка має замінити застарілі літаки AWACS E-3A, що служать ще з 1980-х років. Але замість однієї нової платформи альянс хоче отримати «систему систем» — мережу з космічних, повітряних, наземних та інших сенсорів, об'єднаних в єдиний контур спостереження та управління.
В НАТО прямо вказують, що нова архітектура має бути менш вразливою для ударів і краще пристосованою до відбиття загроз на малих висотах. Мова йде перш за все про дрони та ракети, які летять низько і масово, перевантажуючи класичні системи виявлення і роблячи традиційну оборону надто дорогою. Проміжне рішення для заміни нинішнього парку AWACS провалилося ще в листопаді 2025 року, коли розпалася багатомільярдна угода про закупівлю шести Boeing E-7A Wedgetail.
Тепер НАТО намагається прискорити нову програму і вже минулого місяця запросило у промисловості інформацію про технології, здатні швидко посилити виявлення, супровід та ідентифікацію повітряних загроз на висотах до 10 тисяч футів над землею. Щоб не допустити провалу у можливостях спостереження, група з десяти країн-членів вже погодилася закупити новий парк літаків дальнього радіолокаційного виявлення в рамках початкового етапу програми. При цьому в НАТО розраховують підготувати перший пакет посилених можливостей повітряного спостереження вже до кінця 2026 року.
Для Європи та України це важливий сигнал: альянс все очевидніше визнає, що сучасна війна вимагає не лише більше ракет і батарей, а й нової, дешевшої та розподіленої архітектури виявлення повітряних загроз, сформованої під реальний досвід України. Джерело: Breaking Defense
