В Європі думають над активнішою відповідати на гібридні дії РФ – Politico

На тлі інцидентів з російськими дронами, які порушують повітряний простір країн НАТО, в Європі задумались над тим, яку активну відповідь можна дати на гібридні дії РФ. Про це йдеться у публікації Politico.За даними джерел видання, ідеї варіюються від спільних атакувальних кібероперацій проти Росії і швидшого та більш скоординованого визначення джерела гібридних атак шляхом швидкого звинувачення Москви до несподіваних військових навчань під керівництвом НАТО."Росіяни постійно перевіряють кордони – яка буде реакція, як далеко ми можемо зайти?" – зазначила в інтерв'ю Politico міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже.Вона наголосила на необхідності "активнішої реакції", а також додала, що "сигнал посилають не слова, а дії".Протягом останніх тижнів і місяців російські безпілотники літали над Польщею та Румунією. Крім того, дрони невідомого походження спричинили хаос в аеропортах і на військових базах у низці інших європейських країн.Серед інших інцидентів, від яких потерпає Європа – глушіння GPS, вторгнення винищувачів і військових кораблів, а також диверсія на ключовій польській залізничній гілці, якою до України доставляється військова допомога."Загалом, Європа та альянс повинні запитати себе, як довго ми готові терпіти цей тип гібридної війни … [і] чи слід нам розглянути можливість більш активних дій у цій сфері", – заявив минулого тижня державний секретар Німеччини з питань оборони Флоріан Ган.У публікації наголошується, що масштаби та частота нинішніх атак є безпрецедентними. Празький аналітичний центр Globsec підрахував, що з січня по липень в Європі, переважно в Польщі та Франції, було скоєно понад 110 актів диверсій, пов'язаними з Москвою.Минулого тижня міністр оборони Італії Гвідо Крозетто розкритикував "інертність" Європи перед обличчям гібридних атак і оприлюднив 125-сторінковий план дій у відповідь.У ньому він запропонував створити Європейський центр протидії гібридній війні, кібервійсько чисельністю 1500 осіб, а також військовий персонал, спеціалізований на штучному інтелекті.Наразі такі країни, як Німеччина та Румунія, посилюють правила, які дозволять владі збивати дрони, що літають над аеропортами та військовими об'єктами.Тим часом національні служби безпеки можуть діяти в сірій зоні закону. Союзники від Данії до Чехії вже дозволяють наступальні кібероперації.Латвійська міністерка Браже наголосила, що союзники повинні "бути більш активними в кібернаступальних операціях" і зосередитися на "підвищенні ситуаційної обізнаності – об'єднанні та координації служб безпеки та розвідки".Європа також має з'ясувати, як реагувати на масштабні кампанії дезінформації Росії власними зусиллями всередині країни."Російська громадська думка… є дещо недоступною. Нам потрібно співпрацювати із союзниками, які мають досить детальне розуміння російського мислення – це означає, що співпраця також має бути налагоджена в галузі інформаційної війни", – сказав один з військових високопосадовців.Проте будь-які нові заходи "повинні мати правдоподібне заперечення", сказав один з дипломатів ЄС.НАТО, зі свого боку, є оборонною організацією і тому з обережністю ставиться до наступальних операцій."Асиметричні відповіді є важливою частиною розмови, але "ми не будемо опускатися до тих самих тактик, що й Росія", – зазначив один з дипломатів НАТО.Повідомляли також, що у Єврокомісії планують створити розвідувальний підрозділ "для зміцнення можливостей". Водночас серед топпосадовців ЄК немає єдності думок з цього приводу.