Стратегічна чи радикальна мовна політика: який підхід підтримують українці

Абсолютна більшість українців віддають перевагу "стратегічній українізації" – підходу, який зміцнює позиції української мови, але не чинить тиску на російськомовних громадян. Про це свідчать результати опитування КМІС.Опитування проводилося з метою вивчення ставлення українців до трьох варіантів мовної політики. Кожен респондент отримував випадково один з варіантів і оцінював його прийнятність, без використання дослідницьких термінів на кшталт "прихована русифікація" чи "радикальна українізація".Варіанти мовної політикиСоціологи запропонували респондентам варіанти, яким вони дали умовні назви.Стратегічна українізація – підхід, який передбачає зміцнення української мови у державних і освітніх сферах, але без тиску на побутове використання російської мови. Заохочується поступове поширення української мови у медіа, інтернеті та книговиданні.Радикальна українізація – заборона використання російської мови в усіх сферах та примусовий перехід російськомовних громадян на українську.Прихована русифікація – формально демократичний підхід із вибором мови навчання або офіційного спілкування у регіонах, що фактично сприяє поширенню російської мови.Підтримка серед населенняСтратегічна українізація: абсолютна більшість – 87% респондентів – схвалюють цей варіант. 53% підтримують його повністю, ще 34% – скоріше підтримують. Лише 10% вважають такий підхід неприйнятним. Це єдиний варіант, який отримав підтримку в усіх регіонах і серед усіх мовних груп.Радикальна українізація: підтримують 63% респондентів. При цьому 33% повністю підтримують, 30% – скоріше підтримують. Натомість 32% українців вважають цей варіант неприйнятним. На Сході та Півдні він стикається з відчутним опором, серед російськомовних більшість його відкидає.Прихована русифікація: схвалюють 54% респондентів, але лише 21% вважають її повністю прийнятною. Противники складають 39%. Варіант не є консенсусним, оскільки підтримується переважно на Сході та Півдні, а на Заході більшість його відкидає. Серед українськомовних думки розділилися порівну.Регіональні та мовні відмінностіОпитування показало, що стратегічна українізація забезпечує консенсус між регіонами та мовними групами. Підтримка цього підходу коливається від 81% на Півдні до 90% на Заході, а серед російськомовних і українськомовних – від 83% до 88%.Варіант радикальної українізації має сильну регіональну диференціацію: він користується підтримкою на Заході та у Центрі, але на Сході більшість його відкидає. Прихована русифікація також не має регіонального консенсусу і провокує поляризацію серед мовних груп.Коментар КМІСВиконавчий директор КМІС Антон Грушецький, який коментував результати опитування, зазначив: "В умовах повномасштабного вторгнення українці демонструють дивовижну єдність для опору російському ворогу. Незалежно від регіону проживання та мови спілкування, українці роблять внесок у національну оборону та турбуються про майбутнє України".Він додав, що мовне питання, хоча і втратило гостроту, досі може використовуватися для створення ліній розлому в суспільстві."Єдиний варіант, який об’єднує громадян і сприяє розвитку української мови – стратегічна українізація. Він дозволяє зберігати статус української як єдиної державної мови, основну роль у освіті та водночас толерантно ставитися до російськомовних громадян", – підкреслив експерт.ВисновкиОпитування КМІС показало, що українці підтримують виважений підхід до мовної політики, який зміцнює українську мову без конфліктів і розколу суспільства. Ця формула дозволяє об’єднати різні мовні та регіональні групи, забезпечуючи довгостроковий розвиток української мови та толерантність у спілкуванні.Опитування КМІС проводилося з 19 по 28 вересня 2025 року серед 1029 респондентів по всій Україні.