РФ намагалася вплинути на вибори в Молдові, Румунії та Грузії фейками та ШІ – розвідка Іспанії

У конфіденційній доповіді служби національної безпеки Іспанії йдеться про те, що Росія проводила дезінформаційні кампанії після минулорічних катастрофічних повеней в країні, намагаючись викликати недовіру до демократичних інститутів і делегітимізувати підтримку Іспанії для України. Кремль зробив те ж саме на виборах в Румунії, Молдові та Грузії, маючи на меті в цих випадках дистанціювати ці країни від Європейського Союзу і, можливо, повернути їх у сферу впливу Москви. Про це пише El Pais. Кремль скористався стихійним лихом "Дана" в Іспанії, щоб спробувати викликати недовіру до демократичних інститутів Іспанії, делегітимізувати підтримку Іспанією України і створити міжнародний образ хаосу, йдеться в щорічній доповіді про національну безпеку Департаменту національної безпеки (ДНБ) іспанського головування, очолюваного генералом Лорето Гутьєрресом Уртадо, який був представлений іспанському парламенту. Це вперше, зазначає El Pais, коли офіційний документ пов'язує поширення чуток і фейкових новин, які послідували за стихійним лихом, що спустошило провінцію Валенсію та кілька автономних громад восени 2024 року, з дезінформаційними кампаніями, які просуває російський уряд. "Під час кризи, що сталася в нашій країні після проходження шторму «Дана» 29 жовтня 2024 року, прокремлівська система пропаганди та дезінформації (…) посилила та адаптувала на свою користь вже існуючі наративи, які дезінформували", – пояснюється у звіті. "Проросійські актори зосередилися на просуванні недовіри громадян до державних інститутів, делегітимізації підтримки України під приводом реальної потреби в допомозі для постраждалих районів і проектуванні образу країни, що перебуває в хаосі", – додається у звіті. У документі наголошується, що дезінформація є одним з основних ризиків для національної безпеки, і нагадується, що Всесвітній економічний форум відносить короткострокову дезінформацію до топ-10 глобальних ризиків. "Такі події, як пандемії, виборчі процеси або стихійні лиха, експлуатувалися і будуть продовжувати експлуатуватися і використовуватися Кремлем в своїх цілях", – попереджається в доповіді. Операція Doppelgaenger Спираючись на різні дослідження Європейської служби зовнішньої діяльності (EEAS), Департамент внутрішньої безпеки пояснює, що в середині 2022 року, після того, як Росія розпочала своє вторгнення в Україну, була запущена кампанія Doppelgaenger (Двійник), яку приписують Росії і яка досі діє, з інформаційною структурою з 228 доменів і 25 000 мережевих акаунтів, скоординованих між собою, що працюють різними мовами, включаючи іспанську, і пов'язана з 60 задокументованими інцидентами. "Кремль проводив дезінформаційні кампанії, намагаючись все більш безпосередньо впливати на виборчі процеси в інших країнах», таких як Молдова, Румунія або Грузія, з метою дистанціювати їх від ЄС або, "в ідеалі, втягнути їх у сферу впливу російського уряду", – йдеться в іспанському документі. У ньому також додається, що Кремль "нібито просував дезінформаційні кампанії, спрямовані проти виборчого процесу в США 2024 року", в результаті якого виграв Дональд Трамп. Міністерство внутрішньої безпеки попереджає, що ці кампанії будуть проводитися нетрадиційними і більш витонченими каналами, ніж у минулому, коли використовувалися пов'язані з Кремлем ЗМІ, такі як Sputnik і RT. Однак зараз "відстеження до джерела є складнішим", оскільки існують суб'єкти, які оперують декількома інфраструктурами, створеними спеціально для конкретного випадку і діють незалежно.Використання штучного інтелекту (ШІ) також стало "якісним і кількісним стрибком у масовому і майже миттєвому поширенні дезінформаційного контенту", додається у звіті. EEAS зафіксувала щонайменше 41 випадок використання ШІ для маніпулювання інформацією. Ризики, загрози та небезпеки З точки зору оцінки ризиків і загроз, звіт визначає вразливість кіберпростору, дезінформаційні кампанії, нерегульовані міграційні потоки, стратегічну та регіональну напруженість, а також економічну та фінансову нестабільність як найбільш серйозні. У звіті також зазначено, що дезінформація та кіберпростір є найбільшими ризиками протягом наступних п'яти років, тоді як експерти вважають фрагментацію та стратегічну невизначеність найбільшими небезпеками в довгостроковій перспективі, у 2035 році.Хоча в документі присвячено окремий розділ енергетичній вразливості, в ньому немає жодної згадки про ризик повного відключення електроенергії, на кшталт того, що сталося 28 квітня в Іспанії та Португалії. Звіт був схвалений Радою національної безпеки 24 квітня, всього за чотири дні до того, як вся електромережа півострова мала бути знеструмлена.