У Німеччині зростає рівень працевлаштування біженців з України
Близько 1,1 млн громадян України, які втекли від війни РФ, інтегруються на ринку праці до ФРН швидше, ніж інші групи біженців. Про це йдеться в новій доповіді, опублікованій Федеральним інститутом демографічних досліджень у Вісбадені (Bundesinstitut für Bevölkerungsforschung, BIB) у четвер, 24 жовтня.
Показник зайнятості серед українських біженців зріс майже вдвічі – з 16% улітку 2022 року до 30% минулої весни.
Ці дані ґрунтуються на новому опитуванні. У рамках дослідження з 2022 року одні й ті ж українські біженці регулярно опитувалися про їхнє становище у Німеччині.
Серед викликів: догляд за маленькими дітьми
Попри зростання зайнятості, як і раніше, залишаються і серйозні виклики, зазначили в BIB. Так, 30% опитаних заявили, що активно шукають роботу. Однак догляд за маленькими дітьми та необхідність отримання кваліфікації ускладнюють працевлаштування, особливо це стосується жінок. Рівень зайнятості матерів із маленькими дітьми становить 22%, матерів із дітьми шкільного віку – 32 відсотки.
"У чоловіків, навпаки, не спостерігається значної кореляції між зайнятістю та сімейним становищем", – зазначила Катаріна Шпіс, директор BIB та співавтор дослідження.
Рівень зайнятості батьків неповнолітніх дітей на момент проведення опитування складав близько 41%.
Відвідування мовних курсів
Більшість українських біженців, які не перебувають в активному пошуку роботи, заявляють, що причиною цього є відвідування мовних курсів або недостатнє знання німецької мови (92%). Серед інших причин небажання шукати роботу – догляд за дітьми чи піклування про родичів (37%).
Результати свідчать про велику потребу у покращенні знання мови, – резюмувала Шпіс. Відвідавши курси, претенденти зможуть надалі вийти на ринок праці, впевнена вона.
Потенціал медпрацівників використовується не повністю
При цьому серед біженців багато медсестер і медпрацівників, а також представників прикладних професій, зокрема робітників. У цих галузях у ФРН відчувається дефіцит кваліфікованої робочої сили.
Проте потенціал претендентів не використовується достатньою мірою, тому лише невелика частина цієї групи працює за цими спеціальностями. "Високі вимоги до знання мови чи складні процедури підтвердження іноземних професійних кваліфікацій ускладнюють одержання роботи", – констатував Андреас Етте (Andreas Ette) із BIB.