Українців пропонують суворіше карати за неповагу та неявку до суду: що може змінитись

Верховній Раді пропонують посилити покарання громадян за неповагу та неявку до суду. Про це йдеться у проекті закону №11387.
Сайт розповідає, що саме пропонує змінити цей законопроект і що про нього відомо.
Для чого було створено законопроект і що він може змінити
Згідно з пояснювальною запискою, проект закону №11387 розроблено з метою:
зменшення кількості проявів неповаги до суду системного подолання проблеми безпідставних неявок учасників кримінального провадження в судові засідання (що зумовлює порушення розумних строків розгляду справ
Для цього потрібно внести низку змін до Кодексу про адміністративні правопорушення (КУпАП), Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України (ККУ та КПК відповідно).
На думку ініціаторів законопроекту (55 народних депутатів від різних фракцій), це допоможе:
комплексно переглянути систему стягнень, які застосовуються за неповагу до суду та невиконання процесуальних обов'язків учасниками кримінального провадження запровадити адміністративну відповідальність за невжиття заходів щодо ухвали суду про привід закріпити обов'язок прокурора забезпечити прибуття до суду свідків обвинувачення уточнити кримінальний процесуальний порядок і строки вирішення питання про відвід судді скоротити перелік учасників судового провадження, участь яких у підготовчому судовому засіданні є обов'язковою

Які зміни пропонують внести до КУпАП і що буде зі штрафами
Виходячи із проекту закону, в КУпАП пропонують запровадити адміністративну відповідальність за невжиття заходів щодо ухвали суду про привід (стаття 185-6-1) й доповнити відповідною нормою статтю 15.
Так, залишення посадовою особою без розгляду ухвали суду про привід, безпідставне невиконання ухвали суду про здійснення приводу особою, на яку покладено її виконання, або ж повернення суду ухвали про привід без письмового пояснення причин її невиконання – каратимуться накладенням штрафу від 100 до 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 1700 до 3400 грн).
При цьому протоколи за статтею 185-6-1 КУпАП планують уповноважити складати секретарів судового засідання (секретарів суду), а розгляд цих справ здійснюватимуть районні, районні у місті, міські чи міськрайонні суди, місцеві господарські та адміністративні суди, апеляційні суди, вищі спеціалізовані суди та Верховний Суд.
Розміри штрафів, установлені у статті 185-3 "Прояв неповаги до суду або Конституційного Суду України" пропонують підвищити (а вказівку на цю статтю – вилучити зі статті 328 щодо трудового використання осіб, підданих адміністративному арешту).
Йдеться, зокрема, про неповагу до суду, що виразилась:
у злісному ухиленні від явки в суд свідка, потерпілого, позивача, відповідача у непідкоренні зазначених осіб та інших громадян розпорядженню головуючого у порушенні порядку під час судового засідання у вчиненні будь-ким дій, які свідчать про явну зневагу до суду або встановлених у суді правил
За таке правопорушення замість накладення штрафу від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (далі – НМДГ) (від 850 до 2550 грн) пропонують штрафи від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн).
За ті самі діяння, вчинені повторно впродовж року (після накладення адміністративного стягнення) зараз можуть:
або накласти штраф у розмірі від 150 до 250 НМДГ (від 2550 до 4250 грн) або призначити виправні роботи на строк від одного до двох місяців (з відрахуванням 20% заробітку) або накласти адміністративний арешт на строк до 15 діб
Натомість нардепи пропонують збільшити штраф за повторне правопорушення до суми від 200 до 400 НМДГ (від 3400 до 6800 грн).
Злісне ухилення експерта або перекладача від явки в суд зараз тягне за собою накладення штрафу від 20 до 100 НМДГ (від 340 до 1700 грн), тоді як законопроект пропонує збільшити його до від 100 до 200 НМДГ (від 1700 до 3400 грн).
Невиконання поручителем зобов'язань, покладених судом під час провадження у справах за адміністративними позовами з приводу затримання та видворення іноземців та осіб без громадянства, нині тягне за собою накладення штрафу від 150 до 300 НМДГ (від 2550 до 5100 грн).
Натомість проект закону пропонує першу цифру замінити на 200 НМДГ, тим самим збільшивши розмір мінімального штрафу і встановивши покарання на рівні від 3400 до 5100 грн.
Крім того, згідно з чинними нормами КУпАП, штрафом карається також неповага до Конституційного Суду України (КСУ) з боку учасників конституційного провадження, перекладача, свідка, спеціаліста, експерта, інших учасників конституційного провадження, залучених КСУ до участі у справі, що виразилася:
у злісному ухиленні від явки на засідання, пленарне засідання Сенату, Великої палати КСУ у непідкоренні цих та інших осіб розпорядженню головуючого у порушенні порядку під час таких засідань у вчиненні будь-яких дій, що свідчать про явну зневагу до КСУ іншими присутніми на пленарному засіданні особами (крім суддів КСУ)
Нині таке правопорушення тягне за собою накладення штрафу від 20 до 100 НМДГ (від 340 до 1700 грн). Натомість нардепи пропонують встановити покарання на рівні від 200 до 400 НМДГ (від 3400 грн до 6800 грн).
Статтю 185-5 КУпАП щодо перешкодження явці до суду народного засідателя, присяжного пропонують викласти в новій редакції: "Перешкоджання посадовою особою явці до суду присяжного для виконання покладених на нього обовяязків – тягне за собою накладення штрафу від 50 до 100 НМДГ (від 850 до 1700 грн)".
Тоді як зараз таке правопорушення тягне за собою накладення штрафу від 5 до 8 НМДГ (від 85 до 136 грн).
Насамкінець статтю 268 КУпАП (щодо прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності) пропонують доповнити положеннями щодо:
порядку постановлення судом ухвали про привід особи, яка притягається до адмінвідповідальності виконання такої ухвали переліком осіб, до яких привід не застосовується (до малолітніх та неповнолітніх осіб, вагітних жінок, осіб з інвалідністю першої та другої груп, жінок, які доглядають дітей віком до 6 років або дітей з інвалідністю)

Які зміни пропонують внести до ККУ та КПК
Із низки статей Кримінального кодексу України (ККУ) законопроект пропонує виключити згадки про "народних засідателів".
Тим часом внесеними до Кримінально-процесуального кодексу (КПК) змінами пропонується:
визначити термін "розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб" вдвічі збільшити розміри грошових стягнень, які накладаються на учасників кримінального провадження у випадках невиконання процесуальних обов'язків вказати строки розгляду заяви про відвід слідчого судді або судді (невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви) і припис, згідно з яким не допускається заявлення відводу судді, що розглядає заяву про відвід закріпити обов'язок прокурора забезпечити прибуття до суду свідків обвинувачення, викликаних у судове засідання встановити, що розгляд клопотання про скасування ухвали про накладення грошового стягнення здійснюється не тим суддею, який виніс таку ухвалу, а іншим суддею цього ж суду (у разі відсутності іншого судді в цьому суді таке клопотання передається на розгляд найбільш територіально наближеного до нього суду) визначити, що неприбуття у підготовче судове засідання потерпілого (його представника та законного представника, цивільного позивача, його представника та законного представника, цивільного відповідача та його представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження), які були належним чином повідомлені про дату, час і місце засідання, не перешкоджає вирішенню питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду – крім випадків, коли суд визнає їх участь необхідною (такі особи водночас наділяються правом заявити відповідні клопотання, що мають бути розглянуті судом до початку судового розгляду)
Зазначимо, що розміри грошових стягнень за неприбуття на виклик пропонують змінити завдяки внесенню змін до статті 139 КПК.
Згідно з ними, якщо підозрюваний, обвинувачений, свідок, потерпілий, цивільний відповідач, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження та який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом іншим шляхом), не з'явився без поважних причин або не повідомив про причини свого неприбуття, на нього накладається грошове стягнення у розмірі:
від 0,5 до 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб – у випадку неприбуття на виклик слідчого, прокурора від 1 до 4 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб – у випадку неприбуття на виклик слідчого судді, суду
Виходячи з цього:
за умови неприбуття на виклик слідчого такі особи повинні будуть сплатити до 3028 грн (тоді як згідно з чинними нормами КПК у 2024 році – до 1514 грн) у разі неприбуття на виклик судді – до 12112 грн (нині – до 6056 грн)
Основне про проект закону
Проект закону №11387 про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення, Кримінального та Кримінального процесуального кодексів щодо забезпечення поваги до суду та оперативності розгляду кримінального провадження судом, було зареєстровано у Верховній Раді 28 червня 2024 року.
Ініціатором законопроекту виступила широка група народних депутатів: Руслан Стефанчук, Ігор Негулевський, Юрій Кісєль, Євгенія Кравчук, Данило Гетманцев, Галина Третьякова, Сергій Козир, Мар'яна Безугла, Олександр Дануца, Микола Стефанчук, Іван Калаур, Давид Арахамія, Єлізавета Богуцька та інші.
Головним комітетом ВРУ з цього питання став комітет з питань правоохоронної діяльності під керівництвом Сергія Іонушаса.
1 липня документ було надано для ознайомлення народним депутатам, а 15 серпня комітет ВРУ з питань правоохоронної діяльності рекомендував ухвалити проект за основу в першому читанні – за основу.
У прикінцевих положеннях уточнюється, що закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування (за умови схвалення Верховною Радою та підписання президентом).
При підготовці матеріалу було використано такі джерела: Верховна Рада України, проект закону №11387.