Більшість українців вважають членство в НАТО важливішим, ніж в ЄС – опитування

54% українців наразі вважають більшим пріоритетом для України членство в НАТО, а не членство в Євросоюзі. Про це свідчать результати опитування Київського інституту соціології, проведеного 29 вересня − 9 жовтня.
"54% українців вважають, що наразі більший пріоритет – членство в НАТО. Віддають перевагу членству в ЄС – 24% (решта респондентів або відповіли "ні те, ні інше" або не змогли взагалі відповісти). При цьому у всіх регіонах більше тих, хто віддає перевагу НАТО перед ЄС", – йдеться в повідомленні КМІС.

Соціологи наголошують, що наразі абсолютна більшість українців підтримують вступ і в ЄС, і в НАТО.
Згідно з опитуваннями, проведеними у лютому 2023 року, 82% респондентів погоджувалися, що майбутнє України як процвітаючої вільної країни залежить від того, чи вона стане членом ЄС.

Водночас у травні 92% українців хотіли б, щоб Україна стала членом ЄС, а 89% – членом НАТО.
Серед найбільших мотивів підтримки вступу до ЄС українці називають забезпечення довгострокової безпеки (59% респондентів зараховують це до топ-3 мотивів) і економічні перспективи (57%).
Утім, соціологи зазначають, що й інші мотиви також обрали досить багато респондентів: майбутнє української демократії (44%, зокрема, кожен п’ятий вважає цей мотив найважливішим), забезпечення верховенства права (45%), міжнародне визнання місця України в Європи (41%).
Дослідження проходило 29 вересня − 9 жовтня. Методом телефонних інтерв’ю на основі випадкової вибірки мобільних номерів опитали 1 010 респондентів, що мешкають у всіх регіонах України (крім АР Крим). Опитування проводилося з дорослими (у віці 18 років і старше) громадянами України, які на момент опитування проживали на території України (у межах, які контролювалися владою України до 24 лютого 2022 року).
Формально за звичайних обставин статистична похибка такої вибірки (з імовірністю 0,95 і з врахуванням дизайн-ефекту 1,1) не перевищувала 3,4% для показників, близьких до 50%, 3% для показників, близьких до 25%, 2,1% − для показників, близьких до 10%, 1,5% − для показників, близьких до 5%.
Зазначається, що за умов війни крім зазначеної формальної похибки додається певне систематичне відхилення, але соціологи вважають, що отримані результати все одно зберігають високу репрезентативність та дозволяють досить надійно аналізувати суспільні настрої населення.