Путін не впевнений, що може згуртувати “російську еліту” – ISW

Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) помітили, що ситуація довкола заколоту "Вагнера" і нездатності Кремля оперативно на неї зреагувати, свідчать про невпевненість російського диктатора Володимира Путіна в можливості згуртувати "російську еліту".
Видання The Washington Post повідомило 25 липня, що українські та європейські силовики заявили, що Путін не віддавав наказів протягом більшої частини 24 червня, попри попередження російських спецслужб про ймовірність заколоту щонайменше за два-три дні до нього.
За повідомленнями, Путін і Кремль не відреагували оперативно на бунт групи Вагнера 24 червня, залишивши місцевим російським чиновникам приймати рішення щодо походу так званої ПВК на Москву.
Фахівці прийшли до висновку, що в цьому випадку відсутність реакції Кремля і Путіна вказує на те, що російський апарат безпеки, ймовірно, не був готовий до прямого виклику російському військовому керівництву і, ймовірно, не мав можливості швидко покласти край заколоту.

Кремль, ймовірно, усвідомлює, що його "параліч" (нездатність реагувати – ред.) показав ступінь нестабільності режиму, і, схоже, консолідує апарат внутрішньої безпеки Росії в Росгвардії, щоб підготуватися до подальших внутрішніх загроз і продемонструвати рішучість.
Крім того, йдеться у звіті, нездатність Путіна діяти швидко також свідчить про те, що він не впевнений у своїй здатності згуртувати навколо себе так звану російську еліту, і може вказувати на те, наскільки фракційною стала внутрішня кремлівська політика.
Президент Росії Володимир Путін продовжив висловлювати стурбованість потенційними загрозами, які можуть виникнути з боку "ПВК Вагнер" та її засновника Євгена Пригожина під час продовженого візиту президента Білорусі Олександра Лукашенка до Санкт-Петербурга.
Як зазначають аналітики, рішення Путіна продовжити зустріч з Лукашенком, ймовірно, свідчить про те, що російський диктатор і надалі турбується з приводу "Вагнера", і, схоже, Лукашенко не зміг його заспокоїти.
Також, на думку аналітиків, Лукашенко, ймовірно, прагне використати свою владу над "ПВК Вагнер", щоб домогтися поступок від Путіна.
Зокрема, він намагався використати занепокоєння Путіна протягом усього візиту до Росії, щоб домогтися сприятливих умов у білорусько-російських відносинах, одночасно відхиливши вимоги Путіна про тіснішу інтеграцію в Союзну державу і підтримку війни Росії в Україні.
Крім того, в огляді звертають увагу га те, що керівництво намагається зменшити вакуум у сфері безпеки, що утворився після відходу "Вагнера" шляхом створення формалізованих, але децентралізованих (регіональних) військових "підприємств" на базі суб'єктів федерації.
Російська Державна Дума 25 липня прийняла в другому і третьому читаннях поправки до федерального закону, що регулює обіг зброї, які дозволять главам суб'єктів РФ створювати спеціалізовані державні унітарні підприємства.
Експерти зазначають, що поправки дозволять Путіну створити підприємства на тимчасовій основі, а потім ліквідувати їх, після чого ці підприємства повинні будуть передати всю стрілецьку зброю та інші види озброєнь Міністерству оборони Росії протягом одного місяця.
Кремль, ймовірно, намагається збалансувати дві конкуруючі вимоги безпеки – потребу в боєздатних формуваннях, які б виконували функції, залишені групою "Вагнера" після її збройного заколоту і переїзду до Білорусі, і бажання не створювати системних загроз для російської держави, які створила самостійність "Вагнера".

Щодо ситуації на фронті в огляді вказують, що українські війська продовжували контрнаступальні операції щонайменше на трьох ділянках фронту і просунулися вперед 25 липня.
За оцінками ISW, українські контрнаступальні операції мають на меті створити асиметричний градієнт втрат, який зберігає українську живу силу ціною повільнішого завоювання територій, в той час, як російська жива сила і техніка поступово виснажуються.
Ключові висновки ISW за 25 липня:
Президент Росії Володимир Путін продовжує демонструвати стурбованість потенційними загрозами, які можуть становити "ПВК Вагнер" та Пригожин під час візиту Лукашенка до Санкт-Петербурга. Українські війська продовжували контрнаступальні операції щонайменше на трьох ділянках фронту і 25 липня просунулися вперед. У ніч з 24 на 25 липня російські війська провели чергову серію ударів безпілотників "Шахед" по тилових районах України. Клуб "Гнівних патріотів" (у Росії – ред.) продовжує спроби представити бойовика Гіркіна (Стрєлкова) як опозиційного діяча і, можливо, намагається апелювати до президента Росії Володимира Путіна через риторику про незаконність арешту Гіркіна. За повідомленнями, Путін і Кремль не відреагували оперативно на заколот групи "Вагнера" 24 червня, залишивши місцевим російським чиновникам право приймати рішення щодо походу так званої ПВК на Москву. Російські війська провели наступальні операції в районі Сватового, Кремінної, Бахмута, Авдіївки та Донецька, а також на кордоні Запорізької та Донецької областей і досягли заявлених успіхів у районі Сватового, Кремінної та Бахмута. Сили оборони провели наступальні операції в районі Кремінної, Бахмута, Авдіївки-Донецька, вздовж адміністративного кордону між Запорізькою та Донецькою областями, на заході Запорізької області та просунулися в районі Бахмута, на окремих ділянках вздовж адміністративного кордону між Запорізькою та Донецькою областями, а також на захід від Оріхового. Представники американської розвідки попередили 25 липня, що постачання Росією безпілотників різко зросте внаслідок продовження двосторонньої російсько-іранської співпраці. Російські чиновники продовжують докладати зусиль для усунення правових розбіжностей у рамках інкорпорації окупованих територій.