WP: Зараз не час коливатись у боротьбі проти російської агресії

Не дивно, що Кремль намагається відвернути увагу від своїх невдач в Україні новою історією про нібито плани Києва підірвати радіоактивну «брудну бомбу». Швидше за все, це ще одна спроба зіграти на побоюваннях Заходу щодо ядерної війни, мета якої, за словами Інституту вивчення війни, мозкового центру, який відстежує конфлікт, полягає в «уповільненні або призупиненні західної військової допомоги України та, можливо, у послабленні альянсу НАТО». Таку думку висловила редколегія The Washington Post у колонці для видання.
Президент Росії Владімір Путін не схибив, вважаючи, що солідарність Заходу з Україною буде вирішальною; він неодноразово помилявся у оцінці готовності друзів Києва триматися курсу, незважаючи на пов’язані з цим витрати. Однак, як, правильно помітив Путін, на цьому монолітному фронті намітились тріщини, включно з ознаками розколу всередині Республіканської партії щодо допомоги США Україні, яка з початку війни в лютому склала 54 мільярди доларів.
Пересічні виборці Республіканської партії, ймовірно під впливом меседжів колишнього президента Дональда Трампа та Такера Карлсона з Fox News, схиляються до думки, що допомога США — це марна трата грошей, які краще витратити на внутрішні проблеми.
Вересневе опитування Pew Research виявило, що значна меншість республіканців — 32% — вважають, що Сполучені Штати надають «забагато» допомоги, порівняно з 9% в березні. Не дивно, що 57 членів Палати представників від Республіканської партії та 11 сенаторів від Республіканської партії у травні проголосували проти пакету вартістю 40 мільярдів доларів.
Підтримані Трампом кандидати-республіканці в сенат у Арізоні, Неваді, Нью-Гемпширі та Огайо зневажливо ставилися до допомоги Україні так само, як і декілька кандидатів у Палату представників. Республіканець Джо Кент, який балотується до Конгресу в історично «червоному районі» штату Вашингтон, написав у Twitter: «Жодної допомоги Україні, якщо вони не сидять за столом [переговорів]».

Якщо республіканці справді займуть одну, або обидві палати Конгресу на проміжних виборах, їхнє керівництво стримуватиме ізоляціоністські настрої та співпрацюватиме з президентом Байденом та іншими демократами щодо допомоги Україні.
На жаль, потенційний спікер Палати представників Кевін Маккарті минулого тижня заявив, що наступного року «люди сидітимуть у рецесії, і вони не збираються виписувати Україні «порожній чек». Маккарті, який голосував за законопроект Мей, дещо змінив це зауваження пізніше, зазначивши, що «слід переконатись, що ми робимо все, щоб перемогти Росію».
Лідер меншості в Сенаті Мітч Макконнелл виступив проти Маккарті, закликавши до збільшення допомоги. До його честі, Макконнелл є прихильником рішучої відповіді США на російську агресію в Європі, яка ґрунтується на лаконічному та влучному обґрунтуванні того, що це є інвестицією в життєво важливі інтереси США: «Майбутнє безпеки та ядро стратегічних інтересів Америки будуть сформовані результатом цієї боротьби. Будь-хто, кого турбує вартість підтримки української перемоги, повинен враховувати набагато більшу ціну, якщо Україна програє».
Такі протилежні сигнали Республіканської партії — музика для вух Путіна. По-своєму шкідливим був і лист від групи з 30 прогресивних демократів Палати представників до Байдена, в якому президента закликали почати прямі переговори про припинення вогню з Москвою.
Демократи, на відміну від критиків пана Байдена в Республіканській партії, заявили, що хочуть «поєднати» цей новий дипломатичний поштовх із продовженням допомоги; у цьому відношенні ініціатива є відмінною від позиції республіканців.
Тим не менш, дуже ймовірно, що Росія видаватиме цей «листом прогресивних людей», який містить припущення про те, що припинення війни допоможе знизити високі ціни на газ, як доказ слабкої рішучості США. Білий дім ввічливо, але рішуче відкинув цю ідею, як і мав зробити. Зараз не час коливатися — і це стосується законодавців обох партій