Уряд Франції відправили у відставку: чи оголосить Макрон нові вибори

Нижня палата парламенту Франції, Національні збори, оголосила вотум недовіри уряду на чолі з Франсуа Байру. За таке рішення проголосували 194 депутатів з 364 тих, хто взяв участь у голосуванні, говорить трансляція засідання парламенту.Зокрема, за відставку уряду проголосували усі опозиційні Емманюелю Макрону партії, від ультралівих до ультраправих.Тепер Франсуа Байру повинен подати заяву про відставку свого уряду президенту, який призначить прем'єр-міністра, що візьме на себе формування уряду.Сайт пояснює, чому уряд Байру відправлено у відставку, як ситуація буде розвиватись далі і які варіанти є у французького президента.Довготривала криза Минулого року у Франції відбулися дострокові парламентські вибори. Президент Франції Емманюель Макрон оголосив їх проведення, сподіваючись стримати ріст популярності праворадикальної партії "Національне об'єднання". За підсумками виборів, французький парламент опинився розділеним на три частини – власне Національне об'єднання, лівий блок "Новий народний фронт" та президентська коаліція, яка об'єднала переважно центристських депутатів. Це призвело до того, що у Національних зборах жоден з трьох політичних таборів не має більшості.Тож за рік з лишком у небуття пішов вже другий кабінет міністрів, адже вони не мали опори серед депутатів. Хоча у Франції великі повноваження має президент, уряд є не менш важливим для функціонування держави, зокрема, щодо економіки і фінансів. Протягом останніх кількох років хронічною проблемою для Франції залишається дефіцит державного бюджету. Кошти для його покриття переважно позичаються. Уряд Байру намагався боротися хоча б зі зростанням державного боргу. Для цього у бюджеті на наступний рік він заклав різке скорочення видатків – на 43,8 млрд євро. Цього планується досягти через замороження індексації соціальних видатків та пенсій, а також обмеження витрат на державне медичне страхування. Крім того, уряд пропонує підняти податки для найбільш заможних французів. Проте, для цього немає голосів у Національних зборах. Для таких випадків у Конституції Франції є спеціальна "процедура 49,3", яка дозволяє у виняткових випадках ухвалювати закони, в тому числі про бюджет, без голосування у парламенті. Однак, використання цього механізму автоматично пов’язане з питанням довіри до уряду.Що далі Опозиція у Національних зборах закликала до розпуску парламенту, адже це дасть їм можливість посилити свої позиції. А від окремих політиків взагалі прозвучали заклики до президента Макрона подати у відставку. Однак глава держави уже публічно відкинув ці ініціативи. Наразі президенту Макрону потрібно буде призначити нового прем'єр-міністра, якого б підтримали центристи та частина опозиції, сказала викладач-науковий співробітник французького університету "Ліон 3" імені Жана Мулена Оксана Мітрофанова."Цей прем'єр-міністр може бути від лівого центру, тобто, від соціалістів. І тоді, можливо, цей лівий прем'єр буде підтриманий власно соціалістичною партією і центристськими партіями, які власне, підтримують Макрона. Тоді цілком ймовірно, що він у новому бюджеті підвищить податки для заможних французів", – сказала Мітрофанова.За її словами, інший сценарій передбачає призначення прем'єр-міністра з правоцентристськими поглядами. Але тоді новий очільник уряду не матиме підтримки у парламенті. А це своєю чергою може швидко призвести до його відставки.Стосовно підтримки України, за словами експертки, наразі немає причин для занепокоєння. "Власне президент керує зовнішньою політикою – а Макрон залишається. Якщо йдеться про нового прем'єра-міністра від соціалістів, то ця партія також підтримує Україну. Тобто, він якраз буде гармонійно співпрацювати з президентом стосовно українського питання", – сказала експертка.Радикальні зміни стосовно України можливі, тільки якщо до влади прийшли б партії, котрі не підтримують Україну – "Національне об'єднання" або "Нескорена Франція" – але наразі для цього немає підстав, зауважила Мітрофанова.Серед можливих кандидатів у прем'єри у французьких медіа фігурують Себастьян Лекорню, чинний міністр оборони Франції, Жеральд Дарманен, колишній міністр внутрішніх справ і нинішній міністр юстиції; та Катрін Вотрен, яка обіймає посаду міністра праці. Проте, це далеко не вичерпний список і фінальне рішення буде за Макроном.