ОП оприлюднив текст безпекової угоди між Україною та ЄС

Офіс президента опублікував текст безпекової угоди між Україною і Євросоюзом як об’єднанням, яку щойно підписали у Брюсселі.
Документ складається зі стислого вступного блоку про спільні цінності, осуд загарбницької війни РФ, готовність ЄС підтримувати Україну у довгостроковій перспективі та про європейське майбутнє України.
Військова підтримка та безпекові зобов’язання з боку ЄС "надаватимуться з повною повагою до політики безпеки та оборони певних держав-членів і з урахуванням інтересів безпеки та оборони всіх держав-членів".
Водночас Україна зобов’язується продовжити низку реформ, передбачених її євроінтеграційним шляхом та у сфері безпеки, розвідки й оборони. Це включає цивільний нагляд за силами безпеки та оборони, ефективністю й прозорістю оборонних інституцій, а також зміцнення оборонної промисловості на основі Європейської оборонно-промислової стратегії.
Також Україна зобов’язується посилити заходи прозорості та підзвітності щодо отриманої допомоги і "робити позитивний внесок у безпеку ЄС та його держав-членів, зокрема шляхом обміну інформацією та отриманими уроками, якщо це доречно".
Основний текст документа складається із великого блоку зобов’язань щодо безпеки та оборони, починаючи від продовження допомоги зброєю та з підготовкою українських військових.
Тут згадані також співпраця українського і європейського оборонпрому, військова та цивільна протимінна діяльність, реформування сектору цивільної безпеки та підтримка правоохоронних органів; протидія розповсюдженню "легкої" зброї, підтримка енергетичної безпеки, енергетичного переходу та ядерної безпеки, а також обмін розвідданими та супутниковими знімками.

Другий блок "Ширші зобов’язання щодо безпеки" містить розділи про:

підтримку Україну на шляху вступу до ЄС і необхідних реформ,
продовження "дипломатичної підтримки України та глобального охоплення з метою досягнення всеосяжного, справедливого й сталого миру";
прогнозовану фінансову підтримку та підтримку у відбудові і модернізації;
поступову інтеграцію України до єдиного ринку ЄС;
продовження захисту для українців у країнах Європи та допомоги вразливим категоріям всередині України;
збереження і посилення сакнційного тиску на Росію; продовження роботи з використання доходів від заморожених російських активів на користь України;
підтримка механізмів відповідальності за міжнародні злочини, включно з трибуналом щодо злочину агресії;
розбудову регіональної співпраці.

Третій блок описує механізми консультацій між Україною і ЄС та передбачає, що на додачу до стандартних форматів політичного діалогу ЄС та Україна можуть за взаємною згодою проводити позачергові консультації.
"У разі майбутньої агресії Європейський Союз та Україна на прохання будь-якої зі сторін проводитимуть протягом 24 годин консультації щодо потреб України в межах здійснення нею свого права на самооборону, закріпленого у статті 51 Статуту ООН. Європейський Союз та Україна швидко визначать необхідні наступні кроки відповідно до цих зобов’язань без шкоди для особливостей політики безпеки та оборони окремих держав-членів", – зазначено у документі.
Передбачається можливість зміни до цих положень "з метою узгодження з будь-яким механізмом, який Україна може згодом узгодити з іншими міжнародними партнерами, включно з учасниками Спільної декларації від 12 липня 2023 року".
Закриває документ формальний блок "Прикінцеві положення".
Від України угоду підписав президент Володимир Зеленський, від ЄС – президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн та президент Європейської ради Шарль Мішель.
Держави-члени ЄС дали одностайну згоду на підписання договору.
Також у Брюсселі підписали двосторонні угоди України з Естонією та Литвою.