Президент Литви: з Криму почалася російська агресія і там має закінчитися
Президент Литви Гітанас Науседа у своєму виступі на саміті Кримської платформи наголосив, що саме з Криму почалася російська агресія проти України, і вочевидь цей півострів буде місцем, де їй остаточно покладуть край.
Науседа наголосив, що повномасштабній війні Росії проти України передувала гібридна збройна агресія 2014 року.
"Усі ми могли бачити, як одне цинічне порушення міжнародного права торувало шлях для наступного", – зазначив литовський президент.
Він навів широкий перелік злочинів, які російські військові скоювали і продовжують скоювати у війні проти України.
Науседа акцентував також, що контроль над Кримом Росія теж використовує для ведення війни проти України та для обмеження свободи судноплавства у Чорному морі, створюючи загрози для глобальної продовольчої безпеки.
"Усе це почалося в Криму у лютому 2014 року. І, судячи з усього, це також те місце, де все це має закінчитись – коли Крим повернеться, як частина держави Україна. Український народ заслуговує на те, щоб побачити Крим звільненим і безпечним. Корінний народ, кримські татари, які постраждали від хвиль етнічних чисток і геноциду від спершу царського, потім радянського режимів, заслуговують на те, щоб розбудовувати свій дім – без дискримінації і репресій", – наголосив Гітанас Науседа.
Президент Литви додав, що міжнародна спільнота зобов’язана забезпечити відповідальність Росії за усі порушення прав людини і міжнародного гуманітарного права.
"Відповідальні за численні воєнні злочини та сам злочин агресії не мають залишитися безкарними", – наголосив Науседа.
Президент Португалії у своєму виступі зазначив, що питання Криму неможливо відділяти від ширшого контексту війни Росії проти України.
Нагадаємо, глава МЗС України оголосив, що цього року кількість учасників Кримської платформи знову зросла – додалися нові держави та організації, серед яких Сербія та Об’єднані Арабські Емірати.
Серед топ-гостей, які особисто приїхали в Україну – президент Литви Гітанас Науседа, президент Португалії Марсело Ребелу де Соуза, прем’єр-міністр Фінляндії Петтері Орпо.