FT: Угорці України відвертаються від Орбана через його симпатію до РФ
Чинадіївський замок у самій західній області України протягом багатьох років влаштовував середньовічні уявлення з лицарськими боями, намагаючись відродити почуття ідентичності етнічних угорців, що проживали тут століттями. Але після повномасштабного вторгнення Росії в Україну минулого року угорська меншість на Закарпатті все частіше почувається ближче до Києва, ніж до Будапешта, де прем'єр-міністр Віктор Орбан зміцнює свої зв'язки з російським президентом Володимиром Путіним.
Про це пише Financial Times, додаючи, що угорці – найбільша серед усіх груп етнічних меншин у Закарпатті. У минулому угорська громада налічувала близько 150 тисяч осіб, зараз її чисельність становить близько 70-80 тисяч.
«Тут немає угорців, є лише я. Усі інші асимілювалися… чи поїхали» , – сказав Йожеф Бартош, директор замку.
Він додав, що громада «постраждала від наслідків» тривалої ворожнечі між Будапештом та Києвом. Статус угорців – особливо право на освіту рідною мовою – вже давно залишається причиною для суперечок між Угорщиною та Україною. У зверненні, де Орбан виклав своє політичне бачення, він звинуватив Київ у «угорнофобії». Він також неодноразово погрожував заблокувати українські заявки на вступ до ЄС та НАТО через права меншин.
Financial Times пише, що після анексії Росією Криму та частини Донбасу у 2014 році Київ намагався зміцнити національну ідентичність. Тому в 2017 році ухвалив закон, який певною мірою обмежує права меншин, у тому числі в галузі освіти. Це обурило угорську громаду та змусило її підтримати Орбана. Але після повномасштабного вторгнення минулого року більшість угорців на Закарпатті змінили свою думку.
«Раніше я вважав себе угорцем із українським громадянством. Це змінилося, коли Орбан сказав, що це не його війна і ми маємо погодитися на припинення вогню. Те, що робить Орбан… йде на користь лише чужим інтересам» , – каже Дьордь Булеца, директор компанії, яка імпортує товари з Угорщини.
«Війна змінила все. Угорці на Закарпатті більше не підтримують Орбана» , – додав він.
За словами підприємця, права меншин – це не проблема. До 10 років у школах все ще можна викладати все угорською мовою, а потім поступово вводити українську.
“Закон є закон. Ми в Україні. Це нормально, якщо ви не розмовляєте українською? Ні. Росіяни використовують це питання. Орбан – їхній пішак» , – сказав Булець.
Москва справді намагається розпалити міжетнічну напруженість, – каже Ярослав Галас, який був заступником голови обласної адміністрації Закарпаття, доки не став військовим після вторгнення Росії. 2018 року на угорський культурний центр на Закарпатті двічі нападали. Хоча ніхто не постраждав, СБУ розпочала широке розслідування. Галас розповів, що тісно співпрацював зі службою та з'ясував, що перший вибух здійснила група поляків із російськими зв'язками. Другий вибух був суто російською справою.
"Москва хотіла підлити олії у вогонь, що розпалив закон про освіту" , – сказав Галас.
На момент нападів Україна мала інформацію про те, що Росія визначила Закарпаття як вразливе місце для експлуатації міжнаціональної напруженості і, зрештою, навіть для відокремлення регіону від України, – додав колишній український чиновник.
«Звязки між Будапештом та Києвом були напруженими, і Росія побачила можливість втрутитися у ситуацію» , – пояснив Галас.
Однак після вторгнення 2022 року росіяни стали приділяти меншу увагу Закарпаттю. Як і Галас, сотні етнічних угорців приєдналися до оборони та допомогли звільнити село Амбарне на Харківщині 23 жовтня, що співпало з національним святом Угорщини, присвяченим антирадянській революції 1956 року.
Опубліковане тоді відео, на якому лейтенант Федір Шандор із двома товаришами тримають український та угорський прапори та вигукують "Вперед, Угорщина!", стало вірусним. Після цього Шандор отримав сотні пропозицій про допомогу від угорських громадян: протягом двох тижнів його підрозділ почав отримувати життєво необхідне обладнання, зокрема зарядні пристрої, безпілотники та рації.
За підрахунками Шандора, на передовій перебувають 374 угорці, 31 із них загинув у бою. Київ призначив його своїм наступним послом у Будапешті. Угорщина ще не прийняла його, але він упевнений, що обійме цю посаду.
«Угорщина у наших серцях та думках як батьківщина, але ми живемо в Україні, ми є українцями угорського походження. Як і угорці, які воювали в американській та британській арміях у Другій світовій війні, коли Угорщина була союзником Німеччини» , – сказав Шандор.
Угорськомовні ЗМІ в Україні також розходяться з офіційною позицією Будапешта.
«Ми повідомляємо про жертовність угорців. Але потім Орбан каже щось на кшталт того, що він не може відмовитися від російських енергоносіїв, і люди знову засипають нас ненависними коментарями… «Їдьте до Угорщини, де вам і місце» – це найм'якіший із них» , – розповів Габор. . Фехер, редактор угорських новин у Ужгороді.
Фехер каже, що не отримує вказівок із Києва про що і як писати, на відміну від угорських державних ЗМІ, доступних по всьому Закарпаттю, які транслюють репліки Орбана. Ближче до кордону, де живе більше угорців, а угорські державні ЗМІ поширені, тези Орбана справді мають резонанс. Мешканці навіть перевели годинник уперед, на часовий пояс Будапешта.
«Люди тут кажуть, що це не наша війна» , – сказав високопоставлений релігійний лідер за умов анонімності.
Він додав, що історія цього прикордонного регіону, який протягом сторіччя входив до складу Австро-Угорської імперії, Румунії, Чехословаччини, Радянського Союзу та України, означає, що він менш відданий патріотичним цілям Києва, ніж вся країна.
«Закарпаття – наша батьківщина, а Україна – ні. Мій дідусь народився в Угорщині, виріс у Чехословаччині, жив у СРСР та помер в Україні, ніколи не виїжджаючи з цього села. Політичні системи приходять і йдуть, а ми просто хочемо жити тут» , – сказав священик.
Упродовж десятиліття уряд Орбана надавав угорській громаді культурну та фінансову підтримку, включаючи швидкий шлях до набуття громадянства та суперечливу програму видачі паспортів ЄС. Це спонукало багатьох покинути Закарпаття та шукати кращого життя в інших європейських країнах.
Коли Росія вторглася минулого року, лідери угорської громади закликали молодих чоловіків негайно виїхати до Угорщини. Цілі села спорожніли за кілька днів до того, як чоловікам призовного віку заборонили виїжджати з України. Релігійний лідер, з яким спілкувалися журналісти Financial Times, похвалив ранню евакуацію як «крок великої передбачливості, що дозволила нам врятувати життя».
За словами Ласло Зубанича, лідера угорської політичної партії на Закарпатті, це призведе до скорочення політичного та освітнього існування.
«Зрештою, ми станемо меншою, менш потужною громадою» , – сказав він.
Під час недавньої екскурсії Чинадієвським замком директор Бартош одягнув лицарський одяг і позував із групою відвідувачів, переважно це були жінки з регіону.
«Угорська громада стає меншою, і це вже не змінити. Як і у випадку лицарів, яких ми тут вшановуємо, наша боротьба шляхетна, хоча часом і химерна» , – додав Бартош.
