Прем’єр Косово звинуватив Путіна у бажанні розпалити війну на Балканах

Прем’єр Косово звинуватив Путіна у бажанні розпалити війну на Балканах

Глава уряду Косово Альбін Курті звинуватив російського диктатора Володимира Путіна у бажанні спровокувати на Балканах новий конфлікт.
Про це повідомляє британське видання The Guardian.
Курті вважає, що кремлівський режим хоче навмисне розпалити ескалацію між Косово та Белградом через провал російської армії в Україні.
На тлі напруженості, що спостерігається в регіоні останні тижні, активізувалися так звані «народні патрулі» сербської націоналістичної організації, пов’язаної зі скандальною російською ПВК Вагнера.
Раніше етнічні серби заблокували у Косово дороги, що ведуть до кордону з Сербією, після чого відбулися зіткнення та перестрілки з поліцією.

За словами Курті, він серйозно стурбований тим, що ситуація може загостритися на користь Путіна, оскільки російські та сербські сили провели у 2021 році понад сотню спільних військових навчань.
"Думаю, що занепокоєння наших західних партнерів та друзів викликають зв’язки Белграда з Москвою. Ми не знаємо, як вони можуть бути приведені в дію у разі зростання напруженості у бік ескалації на півночі. Я думаю, що їхня головна турбота саме у цьому: тепер, коли Росія отримала важкі втрати в Україні після свого вторгнення, вони зацікавлені у тому, щоб перемістити військові дії на Балкани, де мають клієнта у Белграді", — заявив прем'єр.

Витоки проблеми
Після війни 1998−1999 років, коли сербська влада розгорнула репресії та чистки проти косівської албанської етнічної більшості й у конфлікт втрутилося НАТО, край перейшов під контроль ООН. Десять років потому косівські албанці проголосили незалежність від Сербії, проте остання, як і низка інших країн світу, не визнала суверенітету Косово.
З того часу в регіоні базується контингент миротворців НАТО, що нині нараховує майже 4 тис. військових, а Європейський Союз здійснює посередництво в процесі нормалізації відносин між Белградом і Приштиною. Обидві столиці прагнуть отримати членство в ЄС. Та час від часу в 1,8-мільйонному Косово, де 92% населення складають албанці, а 6% – серби, спалахують конфлікти.
Останній такий відбувся наприкінці липня 2022 року, напередодні вступу в дію норми, що вимагала від 50 тис. косівських сербів переоформити на національні свої сербські або ж «нейтральні» документи та автомобільні номери. Тоді (як і нині) серби заблокували низку ключових доріг і прикордонних переходів між Косово та Сербією. Зрештою введення нових правил відстрочили; почався тривалий пошук компромісу.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.