Atlantic Council: Що Сі сказав на XX з’їзді КПК “між рядків”

За інформацією Atlantic Council, китайський лідер Сі Цзіньпін відкрив XX з’їзд Комуністичної партії, на якому його правління може бути продовженим на третій п’ятирічний термін. Він виступив з двогодинною промовою, під час якої наголосив, що загрози для безпеки – це найголовніший виклик, з яким має справу країна.
Він також підкреслив політику боротьби з COVID-19 і говорив про перспективу «возз'єднання» з Тайванем за допомогою грубої сили. Як світу слід інтерпретувати цю риторику лідера Китаю? Чи буде корекція економічного курсу країни? Про що не сказав Сі Цзіньпін під час промови?
Експерти Atlantic Council спробували пояснити, що китайський лідер сказав «між рядків» на відкритті XX з’їзду Компартії.
Тайвань в небезпеці?
Впродовж останніх місяців напруга в Тайванській протоці посилювалася, особливо після візиту спікера Палати представників Конгресу США Ненсі Пелосі в серпні. Але експерт програм Global China Hub і Digital Forensic Research Lab в Atlantic Council Ширлі Марті Харгіс зауважує, що Сі Цзіньпін вдався до досить звичної риторики про захист принципу єдиного Китаю, критикуючи «зовнішні сили», які намагаються вплинути на Тайбей. Це, на її думку, свідчить, що «немає підвищеного відчуття невідкласності питання Тайваню».
«Прямої загрози захоплення Тайваню військовою силою з боку Китаю немає», – переконана Харгіс.

Але Кіт Конклін, який в минулому займав різні посади в апараті національної безпеки США, побачив у промові Сі Цзіньпіна «підвищення впевненості і агресивності китайської зовнішньої політики».
«Відмова Сі «відкинути застосування сили» лишає мало простору для стратегічної двозначності щодо бажання Китаю йти на війну проти США за Тайвань», – пояснив він.

У свою чергу Харгіс зауважила, що китайський лідер добре усвідомлює зростання глобального визнання успіхів Тайваню у боротьбі з COVID-19, а також його лідерство у виробництві напівпровідників.
«Сі Цзіньпін хоче максимально стримати ці досягнення, щоб не дозволити іншим державам схилитися на бік Тайваню. Тож було б мудро стежити не лише за військовими кроками. Варто також дивитися на кіберпростір і щоденне китайське застосування психологічної, юридичної боротьби проти Тайваню, а також на спроби вплинути на громадську думку», – наголосила вона.

Економічні виклики
Економіка Китаю, яка колись дуже стрімко зростала, тепер зіштовхнулася з певними перепонами. Але старший науковий співробітник Центру Скоукрофта з питань безпеки в Азії і колишній директор китайського бюро Bloomberg Декстер Тіфф Робертс побачив у промові Сі Цзіньпіна сигнали про те, що «економічні пріоритети для Пекіну в широкому сенсі залишаються без змін. І «жодних великих зсувів у цьому напрямку» не варто очікувати. І це погані новини для Китаю, – вважає Джеремі Марк, який в минулому працював на МВФ, а зараз обіймає посаду в наукового співробітника ініціативи GeoEconomics Center в Atlantic Council. Він пояснює, що Сі Цзіньпін так і не запропонував своїм співвітчизникам вихід з депресії, яка панувала останні два роки.
«Він не обґрунтував політику нульової толерантності до COVID-19, яка розтоптала внутрішнє споживання і знищила малий бізнес. Він не згадав про зростання безробіття серед молоді, яка зараз досягла позначки в 20% у містах Китаю. І він не запропонував навіть жодних натяків на появу узгодженої політики, здатної пом’якшити спад на ринку нерухомості і не дозволити цій кризі нашкодити банківській системі», – пояснив Марк.

Він додав, що якщо Пекін буде й далі ігнорувати ці проблеми, вони підірвуть цілі Сі Цзіньпіна щодо досягнення економічного зростання за рахунок внутрішнього попиту і підвищення продуктивності завдяки технологіям.
«Буде важко ділити економічний пиріг більш рівномірно, якщо він не буде рости», – сказав експерт.

Технологічне суперництво
Конклін вказує на те, що під час промови Сі Цзіньпін закликав до «рішучої перемоги у ключових технологічних битвах» і до «модернізації озброєння». Ці коментарі вказують на переконання китайського лідера, що «наука і технологічні інновації – це ключовий фактор у досягненні ширших політичних цілей Китаю, включаючи економічне зростання, військову модернізацію та возз’єднання з Тайванем».
Але Харгіс вказує на те, що ці технологічні цілі постали перед «надзвичайним тиском американських санкцій». І це частково пояснює, чому Сі Цзіньпін назвав безпеку вдома і за кордоном проблемою «першочергової важливості».
«Пекін глибоко стривожений погіршенням своїх відносин зі світом. Як Сі Цзіньпін сказав під час промови, хоч глобальна сила Китаю зросла, йому доводиться мати справу з нестабільним міжнародним середовищем. І тому потрібно бути готовими «до сильних вітрів, високих хвиль і небезпечних штормів», – пояснила вона