Росія планує продовжити експлуатацію лізингових літаків Boeing та Airbus, які не повернули власникам
Міністерство транспорту Росії підготувало проєкт постанови, який дозволить російським авіакомпаніям ще два роки використовувати літаки Boeing, Airbus та Embraer, орендовані в іноземних лізингових компаній і не повернуті після початку повномасштабного вторгнення в Україну. Особливий режим експлуатації цих літаків пропонують продовжити до кінця 2028 року. Про це 6 листопада повідомляють російські медіа, які ознайомилися з проєктом урядової постанови.
Новий документ передбачає продовження чинного з березня 2022 року особливого порядку, який дозволяє російським перевізникам не повертати літаки закордонним власникам, а також страхувати, обслуговувати й ремонтувати їх за російськими правилами. Зміни планують внести до постанови уряду РФ №412, ухваленої після запровадження західних санкцій проти російської авіаційної галузі. Тоді іноземні лізингові компанії вимагали повернути літаки, передані російським перевізникам, а виробники та сервісні компанії припинили постачання запчастин і технічне обслуговування повітряних суден у Росії.
У відповідь Москва запровадила особливий режим, який дозволив авіакомпаніям продовжувати використання орендованих літаків усупереч вимогам іноземних власників. Спочатку ці правила мали діяти до кінця 2024 року. Згодом їх продовжили до 2026-го, а тепер російська влада готує чергове продовження – ще на два роки.
У пояснювальній записці Мінтранс РФ обґрунтував необхідність такого рішення "захистом прав юридичних осіб у зв'язку з діями недружніх країн". Водночас документ поки не набрав чинності. За інформацією "Ведомостей", Асоціація експлуатантів повітряного транспорту Росії вже отримала проєкт і направила його авіакомпаніям для ознайомлення.
Зауваження та пропозиції перевізників очікують до 17 листопада. Близько половини лізингових питань залишаються неврегульованимиЗа оцінкою аналітичної компанії Cirium, станом на лютий 2022 року російські авіакомпанії використовували 515 літаків, орендованих у закордонних компаній. Їхня загальна вартість оцінювалася приблизно у $10 млрд.
Після запровадження санкцій частину цих літаків затримали за кордоном, частину повернули власникам або викупили. Загалом у Росії залишилися 407 таких повітряних суден. За даними "Ведомостей", російським перевізникам вдалося врегулювати претензії іноземних лізингодавців приблизно щодо половини з них – 202 літаків.
Таким чином, питання власності та подальшого використання значної частини іноземного авіапарку досі залишається невирішеним. Зокрема, група "Аерофлот", до якої входять також авіакомпанії "Победа" та "Россия", повідомила про страхове врегулювання претензій щодо 131 літака. Компанія продовжує роботу над іншими повітряними суднами.
Авіакомпанія S7 Airlines, своєю чергою, врегулювала питання більш ніж щодо 50 літаків, однак також не завершила цей процес. При цьому іноземні лізингодавці вважають договори, розірвані після запровадження санкцій, припиненими. Російські правила експлуатації самі по собі не скасовують претензій закордонних власників.
Іноземні літаки залишаються основою російської цивільної авіаціїЩе наприкінці 2025 року російська Асоціація експлуатантів повітряного транспорту звернулася до Мінфіну та Мінтрансу РФ із проханням продовжити дію особливого режиму. Перевізники наголошували, що літаки Airbus, Boeing та Embraer залишаються основою їхнього пасажирського авіапарку, а відмова від можливості експлуатувати ці повітряні судна суттєво обмежить транспортні можливості галузі. Водночас продовження російського правового режиму не вирішує проблеми доступу до сертифікованого технічного обслуговування, оригінальних запчастин і підтримки західних авіавиробників.
Раніше "Курс України" повідомляв, що, за даними Bloomberg, у 2025 році щонайменше 30 компаній постачали до Росії авіаційні запчастини в обхід західних санкцій. Поставки здійснювалися через посередників у третіх країнах, зокрема Туреччині, Індії та Об'єднаних Арабських Еміратах. Отже, запропоноване Мінтрансом продовження особливого режиму дасть російським перевізникам можливість і надалі використовувати іноземні літаки в межах російського законодавства, але не усуне проблем із міжнародними лізинговими зобов'язаннями та санкційними обмеженнями.
