Європа ризикує залишитися поза переговорами щодо України – FT

Європейські країни дедалі більше побоюються, що США та Росія можуть домовитися про умови завершення війни в Україні без їхньої повноцінної участі. Водночас між самими європейськими урядами немає згоди щодо представництва на майбутніх переговорах та доцільності прямих контактів із Кремлем. Про це 30 жовтня повідомляє Financial Times із посиланням на європейських дипломатів і посадовців.

Занепокоєння посилилося напередодні запланованих на листопад тристоронніх переговорів України, США та Росії в Абу-Дабі. Європейські столиці побоюються, що Вашингтон і Москва можуть обговорювати не лише припинення бойових дій, а й ширші питання європейської безпеки, зокрема майбутні обмеження для НАТО. При цьому Європа має суттєві інструменти впливу на можливу мирну угоду.

Серед них – санкції проти Росії, понад €200 млрд заморожених російських активів та питання майбутнього членства України в Європейському Союзі. Однак, за словами співрозмовників FT, економічний і політичний вплив європейських держав поки не забезпечив їм відповідного місця в переговорному процесі. Одним із можливих варіантів є представництво Європи через так звану E3 – Велику Британію, Францію та Німеччину.

Четверо європейських дипломатів повідомили виданню, що саме ці три країни Україна та США розглядають як найімовірніших європейських учасників майбутніх консультацій. За інформацією одного зі співрозмовників газети, представники Вашингтона та Києва вже обговорювали такий формат. Проте остаточної згоди серед європейських держав немає: менші країни ЄС побоюються, що їхні інтереси не будуть належним чином представлені.

Окремим залишається питання участі самих інституцій Євросоюзу. Якщо переговори перейдуть до обговорення санкцій, заморожених активів Росії або майбутніх відносин України з ЄС, ухвалювати відповідні рішення без європейських інституцій буде неможливо. Розбіжності між європейськими країнами проявилися після телефонної розмови президента Фінляндії Александра Стубба та прем'єр-міністра Норвегії Йонаса Гара Стьоре з Володимиром Путіним 27 жовтня.

Згідно з офіційним повідомленням канцелярії президента Фінляндії, розмову провели після консультацій з Україною. Її метою було донести до Москви позицію щодо завершення війни та майбутніх переговорів в Абу-Дабі. Водночас обидва лідери наголосили, що представляли власні держави, а не всю Європу.

Ініціатива викликала критику з боку Данії, Литви та низки інших європейських партнерів. Їхні представники вважають, що окремі контакти з Путіним без узгодженої позиції можуть послабити дипломатичні можливості Європи. Натомість у Норвегії та Фінляндії наполягають, що прямий діалог із Москвою необхідний, оскільки європейські держави мають самостійно доносити свої безпекові вимоги, а не покладатися виключно на американських переговорників.

Позиція Кремля залишається протилежною. Речник російського президента Дмитро Пєсков заявив, що участь представників Євросоюзу в запланованих тристоронніх переговорах не передбачена. Москва наполягає на форматі за участю лише Росії, України та США.

Водночас Європейська комісія не вважає себе виключеною з ширшого дипломатичного процесу. На брифінгу 29 жовтня її головна речниця Паула Піньйо нагадала, що консультації відбуваються в різних форматах і на різних рівнях. Однак підтвердити участь представників ЄС у наступному раунді вона не змогла.

За оцінкою директора Берлінського центру Карнегі з вивчення Росії та Євразії Александра Габуєва, Москва може відкладати предметні переговори до завершення зими. Він вважає, що російське керівництво розраховує послабити переговорні позиції України масованими ударами по її інфраструктурі. За таких умов європейським державам необхідно узгодити механізм участі заздалегідь.

Інакше, застерігають співрозмовники FT, вони ризикують опинитися перед необхідністю реагувати на домовленості, до вироблення яких не були залучені. Наразі остаточна дата тристоронньої зустрічі в Абу-Дабі не затверджена. Україна розглядає можливість проведення переговорів у першій половині листопада, однак склад делегацій і формат європейської участі залишаються відкритими питаннями.

За матеріалами: Financial Times, Канцелярія президента Фінляндії, Європейська комісія