Нобелівську премію з медицини присудили за метод точного керування клітинами мозку

Нобелівську премію з фізіології або медицини 2026 року отримали Карл Дейссерот, Петер Геґеманн і Георг Нагель за відкриття, пов'язані зі світлокерованими іонними каналами та розвитком оптогенетики. Про це 5 жовтня повідомив Каролінський інститут, який присуджує премію з фізіології або медицини. Оптогенетика дає змогу вченим за допомогою світла точно активувати або пригнічувати окремі нервові клітини.

Завдяки цьому дослідники можуть встановлювати, які нейронні ланцюги відповідають за конкретні спогади, емоції, поведінку та інші функції мозку. Основою методу стало відкриття Геґеманна і Нагеля. На початку 2000-х років вони досліджували одноклітинні водорості та виявили білок каналродопсин, який реагує на світло.

Під дією синього світла білок відкриває канал у клітинній мембрані, через який проходять заряджені іони та виникає електричний імпульс. Дейссерот згодом переніс ген каналродопсину до нервових клітин. У 2005 році він показав, що світлом можна запускати нервові сигнали, а ще за два роки застосував цей принцип у мозку живих мишей.

Так сформувався метод, який нині називають оптогенетикою. У Нобелівському комітеті зазначили, що ця технологія дала змогу досліджувати роботу мозку з точністю, яка раніше була недоступною. Метод уже широко використовують для вивчення нейронних механізмів пам'яті, емоцій і поведінки, а також процесів, пов'язаних із неврологічними та психіатричними захворюваннями.

Оптогенетику також досліджують для потенційного медичного застосування. Зокрема, науковці вивчають можливість використання методу для часткового відновлення зору у людей із тяжкими порушеннями зорової функції. Петер Геґеманн працює в Берлінському університеті імені Гумбольдта, Георг Нагель – у Вюрцбурзькому університеті, а Карл Дейссерот – у Стенфордському університеті у США.

Премія 2026 року становить 12 млн шведських крон. Її троє лауреатів розділять порівну. За матеріалами: Каролінський інститут, Tagesschau