Китай планує вчетверо збільшити обчислювальні потужності для ШІ

Китай планує вчетверо збільшити обчислювальні потужності для ШІ

Китай планує до 2030 року збільшити потужність інфраструктури для обчислень штучного інтелекту до 9 800 EFLOPS та розгорнути надвеликі кластери зі 100 тисячами і більше прискорювачів. Розширення передбачене новим п'ятирічним планом розвитку інформаційно-комунікаційної галузі країни. Документ оприлюднило Міністерство промисловості та інформаційних технологій Китаю (MIIT).

Він визначає ключові цілі розвитку галузі на 2026-2030 роки, зокрема масштабне нарощування обчислювальної інфраструктури для ШІ. На кінець червня потужність так званих інтелектуальних обчислень у Китаї становила 2 185 EFLOPS, що на 177% більше, ніж роком раніше. До кінця липня цей показник, за даними Національної адміністрації даних КНР, зріс приблизно до 2 450 EFLOPS.

Таким чином, для досягнення встановленої на 2030 рік мети країні необхідно приблизно вчетверо збільшити наявні потужності. EFLOPS – одиниця продуктивності обчислювальних систем, що відповідає одному квінтильйону операцій із плаваючою комою за секунду. Показник використовується, зокрема, для оцінки потужності інфраструктури, необхідної для навчання та роботи великих моделей штучного інтелекту.

Китай будуватиме надвеликі ШІ-кластериПлан передбачає впорядковане розгортання кластерів із десятками тисяч прискорювачів, включно із системами на 100 тисяч і більше карт. Паралельно Китай має розвивати окремі обчислювальні потужності для запуску та використання вже навчених моделей у різних галузях. Важливою частиною програми стане адаптація нової інфраструктури до процесорів китайського виробництва.

Це дозволить Пекіну одночасно нарощувати ресурси для ШІ та знижувати залежність від іноземних прискорювачів на тлі американських обмежень на постачання передових напівпровідників. За даними MIIT, станом на середину 2026 року в країні вже працювали 52 центри інтелектуальних обчислень, кожен із яких мав понад 10 тисяч прискорювальних карт. Розбудова продовжує масштабну програму "Східні дані – західні обчислення", в межах якої енергоємні обчислювальні завдання переносять із густонаселених східних районів до західних регіонів із дешевшою землею та більшою доступністю електроенергії.

На інфраструктуру спрямують трильйони юанівЗагалом Китай планує протягом 2026-2030 років забезпечити 3,8 трлн юанів сукупних інвестицій в інформаційну інфраструктуру. До кінця десятиліття доходи інформаційно-комунікаційної галузі мають досягти 4,1 трлн юанів, а середньорічне зростання обсягу телекомунікаційних послуг – 7%. Окремо Пекін планує прискорити створення загальнонаціональної інтегрованої обчислювальної мережі, розвивати технології 6G та запустити їх комерційне використання у відповідний момент.

Також передбачено будівництво 500 тисяч нових базових станцій 5G-A, розвиток супутникового зв'язку та інтеграцію штучного інтелекту з промисловим виробництвом. Швидке нарощування обчислювальних ресурсів відбувається на тлі різкого зростання попиту на потужності для навчання та роботи ШІ-моделей. Для Китаю власна обчислювальна інфраструктура також стає одним із ключових елементів технологічної конкуренції із США, особливо в умовах обмеженого доступу китайських компаній до найпотужніших американських ШІ-чипів.

За матеріалами: Міністерство промисловості та інформаційних технологій КНР, South China Morning Post