Кабмін знову вніс у Раду проект нового Трудового кодексу
Кабінет міністрів України повторно вніс у Верховну Раду проект нового Трудового кодексу. Документ зареєстрований 2 вересня під №16010. Попередній урядовий проект реформи трудового законодавства був відкликаний у липні й знятий з розгляду.
Згідно з карткою законопроекту на сайті Верховної Ради, ініціатором нового документа виступив Кабмін, а представником уряду зазначений прем'єр-міністр Сергій Корецький. 2 вересня проект був отриманий парламентом і переданий на розгляд керівництву. При цьому текст законопроекту №16010 та супровідні документи на момент публікації в парламентській картці ще відсутні. Тому поки невідомо, наскільки нова редакція відрізняється від попереднього проекту Трудового кодексу.
Попередній проект зняли з розгляду в липніПершу версію реформи Кабмін вніс у парламент 15 січня 2026 року під №14386. Законопроект встиг пройти розгляд у комітетах і був включений до порядку денного Верховної Ради. Профільний комітет рекомендував прийняти його за основу.
Однак 16 липня документ був відкликаний і знятий з розгляду. Той проект мав комплексно замінити чинний Кодекс законів про працю, основу якого прийняли ще в 1971 році. Уряд пояснював необхідність реформи застарілими нормами, зміною структури ринку праці та необхідністю привести українське законодавство у відповідність до європейських і міжнародних стандартів.
У попередній редакції пропонувалося врегулювати сучасні форми зайнятості, включаючи дистанційну, надомну, сезонну роботу, роботу з нефіксованим часом і тимчасову агентську зайнятість. Також передбачалися учнівські трудові договори та окремі правила для домашніх працівників. Однією з ключових ідей було більш чітке визначення трудових відносин.
Проект містив вісім ознак таких відносин: за наявності не менше п'яти з них відносини мали визнаватися трудовими незалежно від назви договору між людиною і роботодавцем. В уряді розраховували, що цей механізм допоможе боротися з неофіційною та прихованою зайнятістю. Мінімальну зарплату хотіли прив'язати до середньоїПопередній проект також передбачав новий підхід до визначення мінімальної зарплати.
Замість опори переважно на прогнозні макроекономічні показники її пропонували пов'язувати із середньою зарплатою в країні та встановлювати як певну частку від середнього рівня оплати праці. У Мінекономіки пояснювали, що такий принцип має наблизити українське законодавство до європейських норм. Одночасно проект регулював письмові та електронні трудові договори, робочий час, відпустки, вирішення трудових конфліктів і питання безпеки працівників.
Уряд заявляв, що одна з цілей реформи — одночасно скоротити правову невизначеність для роботодавців і посилити гарантії працівників. Значна частина положень попереднього проекту, за даними Мінекономіки, обговорювалася з представниками роботодавців і профспілок. Які саме з цих положень збереглися в новому законопроекті №16010, стане відомо після публікації його тексту та порівняльної документації.
До цього коректно говорити лише про повторний запуск парламентської процедури реформи трудового законодавства, а не про прийняття нових правил для працівників. За матеріалами: Верховна Рада України, попередній проект №14386, Кабінет міністрів України
