Війна в Ірані посилює дефіцит промислових металів: наслідки для світової економіки
Конфлікт навколо Ірану посилює дефіцит на ринку промислових металів. Мідь уже близька до історичних максимумів, а алюміній піднявся до найвищого рівня за чотири роки. Війна навколо Ірану б'є по світових сировинних ринках уже не лише через нафту і газ.
Як пише Financial Times, через конфлікт посилюється так зване "super-squeeze" на ринку промислових металів – насамперед міді та алюмінію. Ці метали потрібні для дата-центрів, електромереж, електромобілів, відновлюваної енергетики та промислового обладнання. Саме тому їхнє подорожчання може з часом відбитися не тільки на великих виробниках, а й на цінах для бізнесу та споживачів.
За даними FT, ціна міді зараз близька до історичного максимуму закриття, а алюміній перебуває на найвищому рівні за чотири роки. Попит підтримують інвестиції в штучний інтелект, дата-центри, електромережі та електромобілі. Водночас пропозиція залишається обмеженою через проблеми на великих шахтах, логістичні збої та наслідки конфлікту на Близькому Сході.
Для ринку це небезпечне поєднання: на відміну від енергоресурсів, де у світі ще є значні запаси та альтернативні поставки, дефіцит окремих промислових металів формувався ще до війни навколо Ірану. Один із ключових каналів впливу – Ормузька протока. Через обмеження судноплавства та ризики для поставок подорожчали не лише енергоносії, а й важливі матеріали для гірничої промисловості.
Зокрема, йдеться про сірку та сірчану кислоту, які використовують під час видобутку міді та нікелю. Сірка є побічним продуктом нафтопереробки, тому проблеми з нафтовою інфраструктурою та логістикою швидко переходять у витрати для металургійного ланцюга. За оцінкою Wood Mackenzie, перебої з доступністю сірки можуть вдарити по виробництву міді в Демократичній Республіці Конго.
FT також наводить оцінку Morgan Stanley, за якою додаткові ризики виникають для виробництва в Чилі. Goldman Sachs уже переглянув прогноз дефіциту міді за межами американського ринку. Якщо раніше банк очікував нестачу на рівні 60 тис. тонн, то тепер прогнозує дефіцит близько 640 тис. тонн.
Прогноз ціни міді на кінець року також підвищено на 10% – до $13 735 за тонну. На ринку алюмінію ризик ще пряміший. Близький Схід забезпечує майже 10% світового виробництва рафінованого алюмінію.
Через удари Ірану та проблеми з доставкою сировини частина великих виробників у регіоні вже обмежувала випуск. Для України ця тема важлива не лише як світова біржова історія. Мідь і алюміній є базовими матеріалами для енергетики, будівництва, ремонту інфраструктури, електротехніки, транспорту, автомобілів і оборонного виробництва.
Якщо високі ціни збережуться надовго, це може збільшити вартість обладнання, кабелів, техніки, логістики та проєктів відновлення. Аналітики попереджають: нинішній цикл відрізняється від попередніх сировинних бумів. Він спричинений не лише сильним попитом, а й проблемами з пропозицією.
Тобто світ може отримати дорожчі метали навіть без різкого прискорення економіки. Водночас є й ризик зворотного сценарію. Якщо війна навколо Ірану спровокує глобальне економічне уповільнення, попит на промислові метали може ослабнути.
Але поки що, за оцінками учасників ринку, ознак суттєвого падіння попиту немає: інвестиції в енергетику, дата-центри та інфраструктуру тривають, а підвищені витрати часто просто перекладають на кінцевих покупців. За матеріалами: Financial Times, Mining.com
