Павел попередив про проблеми з закупівлею боєприпасів для України

Кількість країн, які фінансують чеську ініціативу по закупівлі боєприпасів для України, скоротилася приблизно вдвічі. За словами президента Чехії Петра Павела, зараз гроші в проект направляють близько дев'яти держав, тоді як торік таких учасників було до 18. Про це Павел розповів в інтерв'ю Financial Times.

Скорочення кількості учасників відбулося після повернення Андрея Бабіша на пост прем'єр-міністра Чехії в грудні минулого року. Чеська ініціатива залишається одним із ключових каналів постачання великокаліберних боєприпасів Україні. За словами Павела, вона забезпечувала до 50% всіх великокаліберних снарядів, які отримували українські сили, тому швидко замінити цей механізм чимось іншим буде складно.

З 2024 року Прага через цей формат організувала постачання Україні понад 4 млн великокаліберних артилерійських снарядів. Ініціатива була запущена при попередньому проєвропейському уряді та активно підтримувалася самим Павелом. Після приходу Бабіша проект не зупинили, але його робота уповільнилася.

Один із західних військових чиновників заявив Financial Times, що Німеччина та частина країн Північної Європи залишаються серед учасників ініціативи, однак деякі донори тепер сумніваються, чи варто фінансувати проект, який не отримує повноцінної політичної підтримки в країні-координаторі. Бабіш в коментарі виданню заявив, що його уряд робить пріоритетом обмежені публічні засоби для громадян Чехії, зокрема на тлі проблем з енергорахунками після конфлікту навколо Ірану. За його словами, Прага отримує гроші від інших країн і потім організовує постачання боєприпасів.

Власник і голова оборонної компанії Czechoslovak Group Михал Стрнад заявив, що частина держав більше не хоче фінансувати саме чеський механізм і закуповує боєприпаси безпосередньо у постачальників. За його словами, ініціатива «не вмерла», але працює повільніше. Для України ця тема критична через залежність фронту від артилерійських боєприпасів.

Якщо фінансування чеської ініціативи продовжуватиме скорочуватися, це може ускладнити постачання снарядів, збільшити навантаження на інші канали допомоги і посилити потребу в прямих закупках у виробників. Павел вважає, що майбутнє ініціативи має стати однією з тем саміту НАТО в Анкарі в липні. Для Києва це буде важливо не лише як питання кількості снарядів, але і як тест готовності союзників розподіляти між собою фінансове навантаження підтримки України.

За матеріалами: Financial Times