Франція вкладає ще 1,55 млрд євро у квантові технології та чипи

Париж збільшує фінансування критичних технологій на тлі конкуренції зі США та Китаєм. Нові гроші підуть на квантові розробки й майбутню європейську програму з напівпровідників. Президент Франції Емманюель Макрон має оголосити додаткове фінансування на €1,55 млрд для квантових технологій і чипів.

З цієї суми €1 млрд спрямують на урядовий квантовий план у межах програми France 2030, ще €550 млн – на майбутню європейську програму з напівпровідників, важливих для штучного інтелекту. Оголошення заплановане під час візиту Макрона до Très Grand Centre de Calcul Комісаріату з атомної енергії та альтернативних джерел енергії у Брюєр-ле-Шатель. Там французький президент має виступити на форумі, присвяченому обчислювальним потужностям, квантовим технологіям і напівпровідникам.

Нові €1 млрд доповнять національний квантовий план, який у 2021-2025 роках уже передбачав €1,8 млрд. У 2024 році його також посилили програмою на €500 млн для підтримки держзамовлень, зокрема у сфері оборони. У сегменті напівпровідників додаткові €550 млн мають підсилити французьку стратегію, запущену у 2022 році.

Вона оцінювалася у €5,5 млрд з урахуванням усіх зобов'язань і була частиною ширшої політики ЄС зі зменшення залежності від імпорту критичних компонентів. Франція просуває цю тему як питання технологічного суверенітету. Квантові комп'ютери, сенсори й захищені комунікації поки залишаються експериментальним ринком, але можуть стати критичними для оборони, кібербезпеки, фармацевтики, матеріалознавства, енергетики та штучного інтелекту.

Для України це важливо через оборонний і промисловий вимір. Європейські інвестиції у чипи, обчислювальні потужності та квантові технології можуть впливати на розвиток оборонних систем, кіберзахисту, зв'язку, безпілотників і технологічної бази союзників, від якої залежить довгострокова підтримка України. Водночас французькі аудитори попереджають, що державна підтримка галузі напівпровідників потребує точнішої координації.

Cour des comptes у квітневому звіті оцінила заплановані публічні програми підтримки французької мікроелектроніки у 2018-2025 роках у €8,7 млрд і наголосила, що Франції та ЄС потрібно краще узгоджувати цілі, типи чипів і майбутній попит. У звіті також зазначено, що Євросоюз поки має лише близько 7% світового виробництва чипів, хоча в межах Chips Act прагне довести частку до 20%. На думку Cour des comptes, затримки окремих проєктів і недостатній обсяг інвестицій уже ставлять цю ціль під ризик.

За матеріалами: France24, Cour des comptes, Stratégie nationale quantique