У Німеччині дедалі більше українців знаходять роботу: від чого залежить працевлаштування

Через три з половиною роки після приїзду близько половини українських біженців у Німеччині вже працевлаштовані. Дослідники зазначають, що їхня інтеграція на ринку праці відбувається швидше, ніж у попередніх хвиль біженців, але частина сімей все ще залежить від державної підтримки. Близько 50% українців, які приїхали до Німеччини в перші місяці після початку повномасштабної війни, через три з половиною роки після прибуття мають роботу.

Про це йдеться в дослідженні Інституту ринку праці та професійних досліджень Німеччини (IAB), підготовленому на основі опитування IAB-BAMF-SOEP та даних Федерального агентства зайнятості. За даними IAB, трудова інтеграція українських біженців відбувається значно швидше, ніж у більш ранніх груп біженців. Однією з причин дослідники називають ранній доступ до ринку праці, інтеграційних та мовних курсів, а також консультацій та програм підтримки через Jobcenter.

Найкращі результати показують ті, хто був включений до системи підтримки SGB II одразу після приїзду. Українці, які прибули з червня 2022 року, швидше знаходили першу роботу і раніше потрапляли до програм сприяння зайнятості, ніж ті, хто приїхав у перші місяці війни до повного налаштування цієї системи. При цьому інтеграція залишається нерівномірною.

За оцінкою IAB, через три з половиною роки після приїзду перший досвід роботи отримали 64% чоловіків та 55% жінок. Жінки виходять на ринок праці повільніше: приблизно половина українських біженок живе з неповнолітніми дітьми, часто без партнера у домогосподарстві. Існує і фінансовий розрив.

Українці, які працюють повний день, приблизно через три роки досягають близько 72% медіанного заробітку всіх працівників з повною зайнятістю в Німеччині. Але частка низькооплачуваної роботи залишається високою, а близько 40% працевлаштованих українців після майже трьох років перебування продовжують отримувати доплати в рамках Bürgergeld. Окреме дослідження BAMF щодо умов життя українських біженців також показує, що на шанси працевлаштування впливають німецька мова, проходження інтеграційних курсів, визнання українських дипломів та наявність особистих контактів.

Серед тих, хто вже знайшов роботу, 51% зробили це через друзів та знайомих. Для українців у Німеччині ці дані важливі не лише як статистика. Вони показують, що вихід на роботу все більше стає головним фактором довгострокової інтеграції, зниження залежності від допомоги та переходу від тимчасового захисту до більш стійкого становища в країні.

За матеріалами: IAB, BAMF