НБУ назвав причини націоналізації Sense Bank і відповів на претензії ТСК

Національний банк України заявив, що Sense Bank був націоналізований через загрозу фінансовій стабільності, інтересам вкладників і кредиторів, а також через неможливість підсанкційних акціонерів підтримувати капітал банку. Про це йдеться в офіційній позиції правління НБУ з питань, які розглядалися 5 травня на засіданні тимчасової слідчої комісії Верховної Ради. У регуляторі підкреслили, що підстави націоналізації були чітко озвучені під час ухвалення рішення: після застосування санкцій до власників істотної участі вони не могли виконувати зобов'язання щодо підтримання капіталу на рівні, достатньому для дотримання нормативів НБУ та запобігання неплатоспроможності банку.

За даними Нацбанку, з 1 березня 2022 року по 1 липня 2023 року регулятивний капітал Sense Bank зменшився на 50% через погіршення платіжної дисципліни позичальників. При цьому в інших системно важливих банків за той же період капітал в цілому зріс на 29%. НБУ заявив, що обставини, які зараз розглядає парламентська ТСК, не можуть бути пов'язані з націоналізацією банку.

У регуляторі вважають, що окремі заяви учасників комісії ставлять під сумнів інституційну незалежність Нацбанку, підривають законність націоналізації і створюють ризики для позиції держави у міжнародному арбітражі. Окремо НБУ прокоментував роль регулятора у призначенні наглядової ради Sense Bank. У Нацбанку заявили, що не беруть участі у пошуку та відборі незалежних директорів: цим займаються Номінаційний комітет Кабміну та обрана на конкурсі рекрутингова компанія.

Після призначення кандидатів урядом НБУ перевіряє їх професійну придатність, ділову репутацію і незалежність. Зараз, з урахуванням виявленої інформації, регулятор проводить оцінку відповідності наглядової ради банку встановленим вимогам. Також НБУ ініціює моніторинг відповідності критеріям незалежності голови наглядової ради Sense Bank Миколи Гладишенка.

Нацбанк заявив, що після націоналізації здійснював посилений нагляд за Sense Bank через системну важливість банку і потенційні ризики неправомірних дій колишніх власників і менеджменту. Регулятор повідомив про три інспекційні перевірки, численні поглиблені безвиїзні вивчення і перевірки з фінансового моніторингу. За даними НБУ, у 2023–2026 роках регулятор направив 13 звернень до правоохоронних органів і Державної податкової служби, а також чотири листи до Державної служби фінансового моніторингу.

Одним із результатів нагляду НБУ назвав виявлення ознак існування у минулому прихованої паралельної структури управління банком представниками колишніх підсанкційних власників. За підсумками незалежного аналізу і forensic-перевірки за період 2012–2022 років були досліджені приховані протоколи, неофіційні органи управління, «тіньові керівники» і рішення щодо операцій з підозрілими особами. Нацбанк також повідомив, що розпочав адміністративне провадження для оцінки відповідності кваліфікаційним вимогам CEO банку Олексія Ступака.

Регулятор відкинув звинувачення у бездіяльності та заявив, що тільки з питань фінансового моніторингу у 2022–2026 роках провів 261 перевірку банків і 447 перевірок небанківських установ. За цей період НБУ застосував понад 1,6 млрд грн штрафів за порушення законодавства з фінансового моніторингу. Щодо Sense Bank, за даними НБУ, за останні чотири роки було проведено п'ять перевірок у частині дотримання вимог фінансового моніторингу.

На банк двічі накладалися штрафи: у 2023 році — на 47,7 млн грн, у 2025 році — на 4,1 млн грн. Для банківського ринку ця позиція важлива на тлі дискусії про майбутнє Sense Bank, його управління та приватизацію. НБУ фактично захищає законність націоналізації і водночас визнає, що після переходу банку у власність держави триває перевірка управління, минулих порушень і відповідності окремих керівників вимогам регулятора.

Джерело: Національний банк України