Світові військові витрати зросли до рекордних $2,9 трлн

Держави світу у 2025 році витратили на військові потреби майже $2,9 трлн, або близько €2,5 трлн. Це новий історичний максимум і ще один сигнал, що глобальна економіка дедалі швидше перебудовується під довгий період воєн, переозброєння та стратегічної конкуренції. Як пише Le Monde, світові військові витрати за рік зросли на 2,9%.

Понад половину загальної суми забезпечили три найбільші військові бюджети – США, Китай і Росія. Найпомітніше витрати збільшувалися в Європі та Азії, де уряди реагують на війну Росії проти України, напруження навколо Тайваню, нестабільність на Близькому Сході та сумніви щодо довгострокових гарантій безпеки з боку США. Дані добре вписуються в довший тренд, який фіксує Стокгольмський міжнародний інститут дослідження проблем миру.

За попереднім звітом SIPRI, у 2024 році військові витрати світу вже досягли $2,718 трлн і зросли на 9,4% у реальному вимірі – це був найрізкіший річний стрибок щонайменше з кінця холодної війни. Тоді п'ять країн з найбільшими витратами – США, Китай, Росія, Німеччина та Індія – забезпечували 60% глобального військового бюджету. Для Європи головним драйвером залишається російська агресія.

Країни НАТО збільшують видатки не лише на поточне утримання армій, а й на боєприпаси, ППО, бронетехніку, дрони, кіберзахист і відновлення запасів, які скорочувалися десятиліттями. Частина європейських урядів уже сприймає оборону не як тимчасову кризову статтю, а як постійну бюджетну норму на роки вперед. Для України цей тренд має подвійне значення.

З одного боку, зростання військових бюджетів союзників підвищує шанси на довгострокове виробництво зброї, спільні оборонні проєкти та стабільніші постачання. З іншого – конкуренція за боєприпаси, системи ППО, ракети й бронетехніку стає жорсткішою, а ціни на оборонну продукцію можуть залишатися високими. Економічний ефект також ширший за військову сферу.

Рекордні оборонні витрати означають перерозподіл бюджетів, більший попит на метали, електроніку, енергоресурси, інженерні кадри та промислові потужності. Для бізнесу це створює нові ринки в оборонному секторі, але для держав – складніші бюджетні компроміси між безпекою, соціальними видатками, інфраструктурою та борговим навантаженням. Головний висновок для України простий: світ входить у період, коли витрати на безпеку перестають бути винятком і стають однією з базових статей економічної політики.

Це відкриває можливості для українського ВПК, але водночас посилює вимогу до держави швидше інтегруватися у західні виробничі ланцюги й конкурувати за довгострокові оборонні контракти. За матеріалами: Le Monde, SIPRI, IISS