Нобелівська премія з хімії: стали відомі лауреати 2025 року

Нобелівський комітет у середу, 8 жовтня оголосив лауреатів премії у галузі хімії. Ними стали японський науковець науковці Сусуму Кітагава, британець Річард Робсон та американець Омар Ягхі. Про це йдеться у повідомленні Фонду Нобеля.Що відомо про лауреатів з хімії 2025Вчені визнані переможцями цьогорічної нагороди в галузі хімії "за розробку металоорганічних каркасів".Лауреати Нобелівської премії з хімії 2025 року створили нові молекулярні конструкції з великими порожнинами, через які можуть проходити гази та інші речовини.Ці конструкції називаються металоорганічними каркасами (MOF). Їх можна використовувати для отримання води з повітря, уловлювання вуглекислого газу, зберігання токсичних газів або прискорення хімічних реакцій.Троє вчених розробили нову форму молекулярної архітектури: у ній іони металів є "будівельними блоками", які з’єднуються з довгими органічними молекулами. Разом вони утворюють кристали з великими порожнинами.Такі матеріали можна налаштовувати – змінюючи їхні компоненти, хіміки можуть створювати MOF, які вловлюють певні речовини, проводять електрику або стимулюють реакції.Початок досліджень поклав Річард Робсон у 1989 році. Він поєднав іони міді з особливими молекулами, створивши кристал, схожий на діамант, але з великою кількістю порожнин. Його відкриття стало проривом, хоча матеріал виявився нестійким.Пізніше Сусуму Кітагава і Омар Ягхі вдосконалили цей метод.У 1990-х – 2000-х роках вони показали, що такі конструкції можуть бути гнучкими, стабільними і керованими, тобто їх можна створювати з потрібними властивостями.З того часу хіміки створили десятки тисяч видів MOF. Їх можна застосовувати для вирішення важливих проблем. Наприклад: очищення води від шкідливих речовин, розкладання залишків ліків у природі, уловлювання вуглекислого газу або отримання води навіть у пустелі.Нобелівський тиждень-2025У понеділок, 6 жовтня розпочався нобелівський тиждень 2025 року. Першими вже оголосили переможців у сфері медицини та фізіології. Ними стали американські дослідники Мері Брунков і Фред Рамсделл, а також японський учений Шимон Сакагучі. Їх відзначили за проривні дослідження в галузі периферичної імунної толерантності, які допомагають краще зрозуміти роботу імунної системи.У номінації з фізики цьогорічну нагороду отримають Джон Кларк, Мішель Деворе та Джон Мартініс. Їхні роботи пов’язані з відкриттям явища макроскопічного квантово-механічного тунелювання та дослідженням квантування енергії в електричних колах – досягнення, що розширюють можливості сучасної квантової фізики.Вже 10 жовтня стануть відомі імена лауреатів Нобелівської премії з літератури, а 11 жовтня оголосять володаря Нобелівської премії миру-2025.Цього року довкола премії миру спалахнула особлива увага. Дональд Трамп відкрито заявив про своє бажання здобути цю нагороду. Його кандидатуру висунули представники низки країн – Пакистану, Камбоджі, Ізраїлю, а також деякі республіканські конгресмени США.Цікаво, що навіть у Верховній Раді України зареєстрували постанову із пропозицією номінувати колишнього президента США на премію миру.Сам Трамп каже, що для Сполучених Штатів буде "образою", якщо він не отримає нагороду, адже, за його словами, саме він "зупинив сім глобальних конфліктів".